Щодо видачі карантинних та ветеринарних документів поза межами дозвільних центрів

З 17.06.2012 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» №4782-VI, яким, зокрема внесено зміни до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі — Закон про дозвільну систему). Відповідно до цих змін видача дозволів на реекспорт товарів, що походять з інших країн, карантинних дозволів (на імпорт або транзит), міжнародних ветеринарних сертифікатів (для країн СНД — ветеринарних свідоцтв форми №1, №2 та №3) — при переміщенні за межі України, ветеринарних свідоцтв (для України — форми №1 та №2) — при переміщенні за межі території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, карантинних сертифікатів, сертифікатів щодо відповідності послуг зі зберігання зерна та продуктів його переробки, сертифікатів якості зерна та продуктів його переробки, фітосанітарних сертифікатів, фітосанітарних сертифікатів на реекспорт здійснюється згідно із Законом про дозвільну систему з урахуванням особливостей, визначених Митним кодексом України, Законом України «Про зерно та ринок зерна в Україні», Законом України «Про ветеринарну медицину» та Законом України «Про карантин рослин».
Так, відповідно до норм статті 32 Закону України «Про ветеринарну медицину» право видачі міжнародних ветеринарних сертифікатів, ветеринарних свідоцтв, ветеринарних довідок, ветеринарних карток та/або ветеринарно-санітарних паспортів на тварин надається відповідним державним інспекторам ветеринарної медицини та уповноваженим лікарям ветеринарної медицини.
Порядок видачі ветеринарних документів установлюється Державним департаментом ветеринарної медицини з державною інспекцією ветеринарної медицини за погодженням зі спеціально уповноваженим органом з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності.
Пунктом 2.1 Порядку видачі ветеринарних документів, затвердженого наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 13.04.2009 р. №85 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2009 р. за №519/16535), визначено, що питання про видачу ветеринарного документа розглядається за ініціативою заявника або уповноваженої ним особи.
З цією метою державним інспекторам ветеринарної медицини або уповноваженим чи ліцензованим лікарям ветеринарної медицини подаються документи, що підтверджують ветеринарно-санітарний стан товару і благополуччя місцевості його походження (ветеринарні документи, експертні висновки державних лабораторій ветеринарної медицини).
Згідно зі статтями 29, 46 Закону України «Про карантин рослин» карантинний сертифікат видається державним інспектором з карантину рослин не раніше ніж за 14 діб до дати переміщення об’єктів регулювання територією України на підставі проведених фітосанітарних процедур.
Порядок оформлення карантинних сертифікатів визначається КМУ.
Фітосанітарний сертифікат або фітосанітарний сертифікат на реекспорт видається державним інспектором з карантину рослин не раніше ніж за 14 діб до дати переміщення об’єктів регулювання на підставі проведених фітосанітарних процедур.
Порядок оформлення фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт визначається КМУ.
Пунктами 21, 26, 27 Порядку проведення огляду, обстеження, аналізу, фумігації (знезараження) та інспектування (оформлення фітосанітарного та карантинного сертифікатів) об’єктів регулювання у сфері карантину рослин, затвердженого постановою КМУ від 12.05.2007 р. №705, визначено, що для отримання карантинного сертифіката, фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт відповідному органу Держветфітослужби подається:
заява за формою, встановленою Мінагрополітики;
документ, що підтверджує внесення плати за видачу карантинного сертифіката, фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт.
Державний фітосанітарний інспектор протягом п’яти календарних днів після надходження зазначених документів проводить фітосанітарні процедури та видає заявнику або уповноваженій ним особі карантинний сертифікат, фітосанітарний сертифікат чи фітосанітарний сертифікат на реекспорт або надсилає обґрунтовану відмову в його видачі.
Відповідно до статей 11, 21 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» сертифікат відповідності послуг зі зберігання зерна та продуктів його переробки видається на платній основі спеціально уповноваженим державним органом у сфері державного контролю за якістю зерна та продуктів його переробки.
Порядок видачі зазначеного сертифіката і перелік документів, що подаються для його одержання, строк дії такого сертифіката та механізм зарахування до державного бюджету коштів, які надійдуть унаслідок внесення плати за його видачу, визначається КМУ за поданням центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної аграрної політики.
Пунктами 9, 19 Порядку видачі сертифіката відповідності послуг зі зберігання зерна та продуктів його переробки, затвердженого постановою КМУ від 02.12.2009 р. №1294, визначено, що для сертифікації послуг суб’єкт зберігання зерна подає територіальному органу заявку в двох примірниках та засвідчені в установленому порядку копії відповідних документів.
Держсільгоспінспекція розглядає та затверджує рішення територіального органу і протягом не більш як 30 днів після надходження необхідних для видачі сертифіката документів виготовляє сертифікат.
Сертифікат і одна його копія разом з одним примірником рішення територіального органу про його видачу повертається зазначеному територіальному органу для реєстрації сертифіката та видачі його зерновому складу.
Пунктами 5, 13 Порядку видачі сертифіката якості зерна та продуктів його переробки, затвердженого постановою КМУ від 23.07.2009 р. №848, визначено, що для отримання сертифіката якості замовник подає територіальному органу Держсільгоспінспекції заяву, в якій зазначаються інформація про об’єкт сертифікації та зобов’язання щодо забезпечення умов для відбору проб згідно з нормативними документами. У разі здійснення експортно-імпортних операцій та переміщення територією України до заяви додається копія контракту.
Сертифікат якості разом з однією копією видається замовникові, інша копія залишається у територіальному органі Держсільгоспінспекції, який проводив огляд (інспектування).
Таким чином, враховуючи викладене, а також вимоги Закону про дозвільну систему, видача ветеринарних документів здійснюватиметься у порядку, встановленому законодавством у галузі ветеринарної медицини, та за місцем розташування потужностей (об’єктів), у т. ч. на м’ясопереробних, рибодобувних, рибопереробних, молокопереробних підприємствах та підприємствах гуртового зберігання необроблених харчових продуктів тваринного походження, на прикордонних пунктах державного ветеринарного контролю, а також на обладнаних у мисливських господарствах пунктах (майданчиках).
У зв’язку з цим потреби щодо внесення відповідних змін до деяких законодавчих актів, зокрема у частині видачі карантинних та ветеринарних дозвільних документів через дозвільні центри, немає.