Щодо видачі ветеринарних документів

Частиною третьою статті 2 Закону про дозвільну систему встановлено, що видача ветеринарних документів здійснюється відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законами України «Про ветеринарну медицину» (далі — Закон про ветеринарну медицину) і «Про безпечність та якість харчових продуктів».
До Переліку включено такі ветеринарні документи:
— міжнародні ветеринарні сертифікати (для країн СНД — ветеринарні свідоцтва форми №1, №2 та №3) — при переміщенні за межі України (пункт 1 Переліку);
— ветеринарні довідки — при переміщенні у межах району (пункт 2 Переліку);
— ветеринарні свідоцтва (для України — форми №1 та №2) — при переміщенні за межі території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст (пункт 3 Переліку).
Видача відповідних ветеринарних документів здійснюється відповідно до вимог статті 32 Закону про ветеринарну медицину. Порядок видачі ветеринарних документів (далі — Порядок) затверджено наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 13.04.2009 р. №85.
Згідно з пунктом 1.3. Порядку міжнародні ветеринарні сертифікати, ветеринарні свідоцтва, ветеринарні довідки видаються державними інспекторами ветеринарної медицини або уповноваженими лікарями ветеринарної медицини фізичним, юридичним особам та фізичним особам — підприємцям.
Для отримання ветеринарних документів відповідно до пункту 2.1 Порядку суб’єкт господарювання або уповноважена ним особа подає документи, що підтверджують ветеринарно-санітарний стан товару і благополуччя місцевості його походження (ветеринарні документи, експертні висновки державних лабораторій ветеринарної медицини). Підставою для видачі ветеринарного документа є безпосередній огляд товару (пункт 2.2. Порядку).
Пунктом 5.1. Порядку встановлено строк для прийняття рішення про видачу відповідного ветеринарного документа або про відмову у його видачі державними інспекторами ветеринарної медицини чи уповноваженими лікарями ветеринарної медицини — не пізніше ніж через місяць з дати надходження документів на розгляд, що узгоджується з вимогами пункту 6 статті 32 Закону про ветеринарну медицину.
Відповідно до статті 1 Закону про ветеринарну медицину об’єктами державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду є товари, потужності (об’єкти), засоби ветеринарної медицини, засоби догляду за тваринами та супутні об’єкти, у т. ч.: необроблені харчові продукти тваринного походження на потужностях (об’єктах) з їх виробництва; рослинні продукти, сільгосппродукція та необроблені харчові продукти тваринного походження, що продаються на агропродовольчих ринках; виробництво і готова продукція на м’ясопереробних, рибодобувних, рибопереробних, молокопереробних підприємствах, які використовують необроблені харчові продукти тваринного походження як сировину, та підприємства гуртового зберігання необроблених харчових продуктів тваринного походження (статті 5 та 7 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів»).
Отже, враховуючи викладене та норму частини третьої статті 2 Закону про дозвільну систему, видають ветеринарні документи у порядку, встановленому законодавством у галузі ветеринарної медицини, та за місцем розташування потужностей (об’єктів), у т. ч. на м’ясопереробних, рибодобувних, рибопереробних, молокопереробних підприємствах та підприємствах гуртового зберігання необроблених харчових продуктів тваринного походження, на прикордонних пунктах державного ветеринарного контролю, а також на обладнаних у мисливських господарствах пунктах (майданчиках).