Щодо видачі через дозвільні центри дозвільних документів, які не включені до Переліку

Міністерством економічного розвитку і торгівлі України розглянуто звернення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 05.04.2012 р. №12-17-1652 щодо деяких питань видачі документів дозвільного характеру через дозвільні центри, та у межах компетенції повідомляється таке.
Щодо видачі документів дозвільного характеру, які не включені до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, через дозвільні центри
Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» (далі — Закон про перелік) затверджено Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.
Відповідно до статті 1 Закону про перелік забороняється вимагати від суб’єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, необхідність отримання яких не передбачена законом та які не внесені до Переліку, затвердженого цим Законом.
Встановлення інших видів документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності може здійснюватися шляхом внесення відповідних змін до цього Закону.
Разом з цим, відповідно до норм статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі — Закон про дозвільну систему) виключно законами, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються, зокрема, необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види.
Видача документів дозвільного характеру регіональними та місцевими дозвільними органами здійснюється за принципом організаційної єдності.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону про дозвільну систему видача (переоформлення, видача дублікатів, анулювання) документів дозвільного характеру, оформлених регіональними та місцевими дозвільними органами, здійснюється у дозвільному центрі державним адміністратором за принципом організаційної єдності.
Поряд з цим, слід зазначити таке.
Відповідно до статті 1 Закону про дозвільну систему дозвільна (погоджувальна) процедура — це сукупність дій, що здійснюються суб’єктами господарювання, державними адміністраторами та дозвільними органами під час проведення погодження (розгляду), оформлення, надання висновків тощо, які передують отриманню документа дозвільного характеру.
Враховуючи викладене, зазначені у зверненні рішення міської ради про внесення змін, припинення, поновлення договору оренди земельної ділянки та дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є частиною дозвільної (погоджувальної) процедури з отримання рішення про надання в оренду земельної ділянки тощо.
Водночас, відповідно до частини одинадцятої статті 4-1 Закону про дозвільну систему, основні вимоги до порядку видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання документів дозвільного характеру поширюються на всі документи дозвільного характеру, у т. ч. на дозвільні (погоджувальні) процедури, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, зазначені документи повинні видаватися державним адміністратором через дозвільний центр.
Щодо видачі документів дозвільного характеру органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та їхнім структурним підрозділам через дозвільні центри
Відповідно до статті 1 Закону про дозвільну систему дозвільна система у сфері господарської діяльності — сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, державними адміністраторами та суб’єктами господарювання у зв’язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, видачею дублікатів, анулюванням документів дозвільного характеру.
Частиною першою статті 2 Закону про дозвільну систему визначено, що його дія поширюється на дозвільні органи, державних адміністраторів, уповноважений орган та суб’єктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність.
Статтею 3 Господарського кодексу України (далі — Кодекс) зазначено, що під господарською діяльністю у Кодексі розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями у межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством
Відповідно до статті 55 Кодексу суб’єктами господарювання є господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку та громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Водночас статтею 8 Кодексу передбачено, що держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб’єктами господарювання.
Враховуючи викладене, чинним законодавством не передбачено норму щодо необхідності видачі документів дозвільного характеру органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та їхнім структурним підрозділам через дозвільні центри.