Купуючи фасований харчовий продукт, споживач очікує отримати саме ту кількість продукції, яка зазначена на упаковці. Водночас фактична маса окремої упаковки може незначно відрізнятися від номінальної. Така різниця не завжди означає порушення вимог законодавства — для фасованих товарів нормативно визначені допустимі від’ємні відхилення.
До Держпродспоживслужби та її територіальних органів періодично надходять звернення споживачів щодо невідповідності фактичної ваги фасованих продуктів зазначеній на маркуванні. Тому важливо розуміти, яка саме різниця у масі є допустимою, а коли виробник або продавець має нести відповідальність за невідповідність установленим вимогам.
Відповідно до Технічного регламенту щодо деяких товарів, які фасують за масою та об’ємом у готову упаковку, встановлено допустимі від’ємні відхилення вмісту упакованої одиниці, а саме:
- 9% при номінальному вмісті від 5 до 50 грамів/мілілітрів;
- 4,5 грама/мілілітра при номінальному вмісті від 50 до 100 грамів/мілілітрів;
- 4,5% при номінальному вмісті від 100 до 200 грамів/мілілітрів;
- 9 грамів/мілілітрів при номінальному вмісті від 200 до 300 грамів/мілілітрів;
- 3% при номінальному вмісті від 300 до 500 грамів/мілілітрів;
- 15 грамів/мілілітрів при номінальному вмісті від 500 до 1000 грамів/мілілітрів;
- 1,5% при номінальному вмісті від 1000 до 10000 грамів/мілілітрів.
Таким чином, незначна різниця між номінальною та фактичною масою фасованого товару може бути допустимою, якщо вона не перевищує встановленого Технічним регламентом від’ємного відхилення.
Якщо ж ви виявили, що фактична вага фасованого товару відрізняється від зазначеної на маркуванні більше, ніж це дозволено Технічним регламентом, звертайтеся до Держпродспоживслужби або її територіальних органів.
