Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
На сьогодні вже нікого не дивує той факт, що при продажу чи придбанні нерухомого майна (квартири, будинку (його частини), земельної ділянки) або об'єкта незавершеного будівництва ми звертаємося за посвідченням угоди до нотаріуса. Причому державний або приватний нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з об'єктом нерухомого майна користується інформацією про зареєстровані речові права, їхні обтяження на такий об'єкт із Державного реєстру прав. Тобто на момент посвідчення договору купівлі-продажу нотаріус здійснює пошук відомостей про зареєстрованих власників, інформації про заставу чи відомостей про заборону на відчуження такого майна у Державному реєстрі прав.
За результатом такого пошуку нотаріус формує витяг із Державного реєстру прав, що залишається у справі державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.
Але, як і доступ нотаріуса до Державного реєстру прав, так і пошук відомостей у ньому, здійснюється за відповідну плату.
Якщо доступ до реєстру визначається згідно з тарифами та сплачується нотаріусом, то плата за пошук відомостей про нерухоме майно у ньому вноситься особою, яка звертається за відповідною інформацією до нотаріуса.
Розмір плати за одноразовий пошук нотаріусами відомостей про зареєстровані речові права, їхні обтяження на об'єкт нерухомості становить 68 гривень 00 копійок.
