Нагадаємо, що згідно із Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» (далі — Закон) суб'єктами первинного фінмоніторингу є аудитори, аудиторські фірми, фізособи-підприємці, які надають послуги з бухобліку (далі — аудитори), у випадках, коли вони беруть участь у підготовці та здійсненні правочину щодо:
- купівлі-продажу нерухомості;
- управління активами клієнта;
- управління банківським рахунком або рахунком у ЦП;
- залучення коштів для утворення юросіб, забезпечення їхньої діяльності та управління ними;
- утворення юросіб, забезпечення їхньої діяльності чи управління ними, а також купівлі-продажу юросіб.
При цьому слід враховувати, що фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо вона має одну або більше ознак, визначених цією статтею, чи містить інші ризики:
1) заплутаний або незвичний характер фінансової операції чи сукупності пов'язаних між собою фінансових операцій, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети;
2) невідповідність фінансової операції характеру та змісту діяльності клієнта;
3) виявлення фактів неодноразового проведення фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов'язкового фінансового моніторингу або ідентифікації, передбачених цим Законом. Зокрема, йдеться про операції, що проводяться клієнтом протягом одного робочого дня з однією особою та можуть бути пов'язані між собою, за умови що їх загальна сума дорівнює чи перевищує:
150000 гривень (для сфери азартних ігор — 13000 гривень)
сумі в іноземній валюті, еквівалентній 150000 гривень (для сфери азартних ігор — 13000 гривень).
Свого часу Аудиторська палата зверталася до Мін’юсту та Мінфіну за роз’ясненнями:
1. Чи йдеться у цих вимогах лише про правочини, що їх мають намір вчиняти замовники аудиторських послуг із третіми особами у майбутньому?
2. Чи йдеться про будь-які правочини (договори), що укладаються безпосередньо аудиторами із замовниками аудиторських послуг?
3. Що слід розуміти під визначенням послуг із забезпечення діяльності юросіб та які саме аудиторські послуги належать до послуг із забезпечення діяльності юросіб?
Щодо фінансових операцій (правочинів) Мінфін уже надавав роз’яснення у Листі від 30.01.2012 р. №31-08010-14-27/1941.
Наразі Мінфін у коментованому Листі вказує на те, що аудитори подають Держфінмоніторингу інформацію, необхідну для взяття їх на облік, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дати встановлення ділових відносин із клієнтом, який має намір вчинити один із вищенаведених правочинів.
Підготовка та здійснення правочину між замовником аудиторської послуги з третіми особами, в яких бере участь аудитор або аудиторська фірма, та будь-які правочини (договори), що укладаються безпосередньо аудиторами чи аудиторськими фірмами із замовниками аудиторських послуг, є правочинами, що належать до забезпечення діяльності юросіб (усі вищеперелічені правочини).
Таким чином, Мінфін доходить висновку, що для запобігання різному тлумаченню поняття «забезпечення їхньої діяльності», тобто забезпечення діяльності юросіб, слід розуміти: у разі якщо аудитор або аудиторська фірма укладають договір про надання послуг, вони набувають статусу суб'єкта первинного фінансового моніторингу та відповідно зобов'язані стати на облік у Держфінмоніторингу як суб'єкт первинного фінмоніторингу.