Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації» від 15.09.2015 №685-VIII(далі — Закон №685), який набрав чинності 09.10.2015 р., змінено редакції двох Законів України:
- «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VII (далі — Закон №1207);
- «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014 №1636-VII (далі — Закон №1636).
Права і свободи громадян на тимчасово окупованій території
Стаття 1 Закону №1207, яка встановлює, що тимчасово окупована територія України є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, доповнена частиною 2, відповідно до якої тимчасова окупація розпочалася 20 лютого 2014 року.
Які ж правові наслідки спричинить офіційне встановлення цієї дати?
На тимчасово окупованій території відповідно до статті 4 Закону №1207 встановлюють особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які на ній проживають. Відтепер зрозуміло, з якої саме дати такий порядок вважається встановленим.
Відтепер офіційно відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права. Це означає, що будь-які порушення прав громадян України вважаються такими, що спричинені Російською Федерацією саме з 20 лютого 2014 року.
Примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України. Громадяни України, яких примусили стати громадянами РФ, не вважаються порушниками Конституції України в частині набуття другого громадянства, якщо таке набуття сталося після зазначеної дати.
Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації юридичним особам, громадським об’єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію. Зрозуміло, що йдеться про шкоду, завдану після 20 лютого 2014 року. До того ж Україна обіцяє всіма можливими засобами сприяти відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди Російською Федерацією.
Усі права вимушеного переселенця пов’язані з так званою довідкою вимушеного переселенця. Відповідно до статті 6 Закону №1207 цю довідку видають за зверненням громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї, за місцем їх перебування. Зрозуміло, що вона не може бути видана раніше 20 лютого минулого року.
Крім того, КМУ встановлює порядок виплати пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території і не отримують пенсій та інших соціальних виплат від уповноважених органів Російської Федерації. Цей порядок також стосується громадян, які проживають на окупованій території після 20 лютого 2014 року.
Стаття 8 Закону №1207 передбачає спеціальний порядок реалізації виборчого права громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Право власності на майно
Набуття та припинення права власності на нерухоме майно, яке перебуває на тимчасово окупованій території, здійснюється за законодавством України відповідними органами за межами тимчасово окупованої території. Порядок такого набуття та припинення стосується випадків, що сталися після зазначеної дати. Причому будь-який правочин щодо нерухомого майна, у т. ч. щодо земельних ділянок, вчинений на тимчасово окупованій території з порушенням вимог Закону №685, інших законів України, вважається недійсним з моменту вчинення і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю
Спадкування майна осіб з останнім місцем проживання на тимчасово окупованій території відповідно до статті 11-1 Закону №1207 здійснюється за місцем відкриття спадщини. Ним є місце подання першої заяви, яка свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів, тобто за межами окупованої території.
Закон №685 передбачає й інші наслідки окупації території України. Проте сам факт такої окупації пов’язаний з її початком, яким відтепер вважається 20 лютого 2014 року.
Економічна діяльність на тимчасово окупованій території України
Із Закону №1636 виключено положення про те, що початком тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя вважається дата набрання чинності Резолюцією №68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України, а закінченням — дата втрати чинності цією Резолюцією.
Фінансові та штрафні санкції
Крім того, у Законі №1636 змінено норму про те, що до платників податків, які станом на початок тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, починаючи з першого числа місяця, в якому набрала чинності Резолюція №68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 27.03.2014 про підтримку територіальної цілісності України, не застосовуються фінансові та штрафні санкції за порушення вимог порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій (податкової звітності) та повноти сплати сум податків і зборів. Зважаючи на не зовсім чітке розуміння зв’язку дати набрання чинності зазначеною Резолюцією з іншими законами України, а також невстановлення дати початку окупації внутрішнім актом законодавства України, цілком логічно, що датою, з якої до платників податків не застосовуються фінансові та штрафні санкції за порушення вимог порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій (податкової звітності) та повноти сплати сум податків і зборів, ВРУ встановила дату, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому розпочалася тимчасова окупація, тобто 1 березня 2014 року.
На завершення хотілося б застерегти читачів від сприйняття слова «тимчасовий» як скороминущий. Згадаймо, приміром, прибалтійські республіки, які визнали, що окупація їх території Росією закінчилася аж у 1991 році. Тож режим тимчасової окупації може тривати довше, ніж триває життя одного покоління. І дуже важливо врегулювати правові наслідки такої окупації.
Важливо!
Примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України.
Зверніть увагу!
Набуття та припинення права власності на нерухоме майно, яке перебуває на тимчасово окупованій території, здійснюється за законодавством України відповідними органами за межами тимчасово окупованої території.
****
Опубліковано в журналі “Головбух” №39 (950), 19 жовтня 2015 р. (стор. 10-12)
Компанія "Єфімов&Партнери" - комплексний підхід до потреб клієнта: ми надаємо адвокатські, аудиторські послуги, ведемо бухоблік та податковий облік діяльності клієнта, послуги арбітражного керуючого. Ще 9 причин працювати з нами>>>