Дійсно, зараз, при державній реєстрації підприємства, його засновники зазначають у заяві види економічної діяльності юридичної особи відповідно до КВЕД 2010 (ДК 009:2010). Але згідно із чим вони зазначають коди КВЕД і які наслідки має таке зазначення?
Вважається, що види діяльності підприємство зазначає в заяві на підставі установчих документів. До них ст. 57 ГКУ відносить рішення про утворення такого підприємства або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, - статут (положення) суб'єкта господарювання. Але чи обов’язково в них мають міститься види діяльності підприємства відповідно до державного Класифікатора?
Установчі документи підприємства
Вимоги до установчих документів наведені у ч. 2 ст. 57 ГКУ, ч. 1 ст. 88 ЦКУ, ст. 4, 51 Закону України від 19.09.91 р. №1576-XII "Про господарські товариства". В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.
У засновницькому договорі засновники зобов'язуються утворити суб'єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб'єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності суб'єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону.
Звичайний статут має містити наступні відомості: вид та найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх склад та компетенція, порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів, порядок вступу до товариства та виходу з нього, мета та предмет діяльності, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови та порядок реорганізації та ліквідації, а також склад учасників (засновників), відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.
Також, згідно із ст. 56 ГКУ, підприємство може створюватися і діяти на підставі модельного статуту, який затверджується КМУ*. В ч. 5 ст. 56 ГКУ зазначено, що якщо суб'єкт господарювання створюється та діє на підставі модельного статуту, в рішенні про його створення, яке підписується усіма засновниками, зазначаються відомості про його найменування, мету і предмет господарської діяльності, а також інформація про провадження діяльності на основі модельного статуту. Аналогічна норма міститься і в п. 3 Постанови №1182.
Отже, бачимо, що чинне законодавство на сьогодні не вимагає обов’язкового наведення переліку видів госпдіяльності у статуті. В рішенні про створення підприємства на підставі модельного статуту, мета і предмет господарської діяльності мають бути зазначені, але чітких вимог, як саме, не встановлено.
Зауважимо, що наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. №457 затверджено Класифікатор видів економічної діяльності (ДК 009:2010), який введений в дію з 01.01.2012 року, проте не зареєстрований в Мінюсті. Тому він не є нормативно-правовим актом, а лише рекомендований до практичного застосування.
Відтак, підприємство не лише не зобов’язане в установчих документах конкретизувати види господарської діяльності, якими воно планує займатись з моменту створення чи у майбутньому за наявності певних обставин, а й прив’язувати їх до кодів КВЕД за ДК 009:2010.
Відомості, які зберігаються в ЄДР
За якими би установчими документами не створювалося підприємство, воно набуває права юридичної особи з моменту державної реєстрації.
І тут вже діють норми Закону №755, який встановлює порядок державної реєстрації в частині подання документів, вимог до них. Адже, сам Закон говорить про необхідність подання як рішення власників про створення підприємства, так і статуту (подається лише власноручно складений статут, модельний статут держреєстратору не подається).
Необхідні відомості про діяльність підприємства, згідно із поданою реєстраційною заявою про створення юрособи, заносяться та зберігаються в Єдиному державному реєстрі юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР).
Закон №755 (ч. 4 ст.10) говорить, що для ідентифікації юрособи, в т.ч. при здійсненні господарської діяльності, відкритті рахунків в банках та інших фінансових установах, використовуються не установчі документи, а відомості, які зберігаються в ЄДР.
Тому, на нашу думку, цілком можливо, без зазначення в установчих документах конкретних видів госпдіяльності, визначитися із такими видами згідно із ДК 009:2010 в заяві про реєстрацію юрособи. Або ж навіть зазначити їх в заяві більше, ніж було зазначено в установчих документах. І жодних порушень тут не буде.
Важливо, що немає також встановленої чинним законодавством відповідальності за те, що підприємство здійснює види діяльності, які не були зазначені при держреєстрації в ЄДР. Хоча обережні юрособи, все ж намагаються здійснювати госпдіяльність в межах кодів КВЕД, зазначених в ЄДР, а в разі зміни видів госпдіяльності, вносити зміни до ЄДР.
Водночас, подивитись на цю проблему лише з точки зору цивільного, господарського законодавства та нормативно-правових актів у сфері державної реєстрації недостатньо. Оскільки, якщо підприємство було створено з метою одержання прибутку, що має наслідком сплату податків, зборів, обов'язкових платежів, слід також уважно прочитати й податкове законодавство.
ПКУ та коди КВЕД
У відповідності до пп. 14.1.36 ПКУ господарська діяльність — це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Як бачимо, у загальному випадку, господарська діяльність платників податків не прив'язана до діяльності, класифікованої за кодами видів економічної діяльності за ДК 009:2010.
Відтак, будь-який вид діяльності, який здійснюється у відповідності до господарських договорів, предметом яких є виробництвом/реалізація товарів, виконання робіт, надання послуг, й буде вважатись госпдіяльністю підприємства.
Втім, окремі норми ПКУ, які ми застосовуємо в цілях сплати податків, зборів, визначення об’єкта оподаткування тощо, містять у собі згадку про коди КВЕД.
Один із Прикладів цього — спрощенці. Відповідно до п. 298.3 ПКУ у заяві на застосування спрощеної системи оподаткування, яка подається в орган ДФС, платники податків мають зазначити обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з ДК 009:2010.
Також, серед підстав для відмови у реєстрації платником єдиного податку, які перелічені у п. 299.6 ПКУ, фіскальні органи мають право перевіряти, чи не здійснює заявник заборонені ПКУ для спрощенців види діяльності. Перевіряти такі дані податківці будуть, звіряючи відомості, зазначені в заяві, та відповідні види діяльності за кодами КВЕД в ЄДР (згідно із ДК 009:2010). Отже, перш, ніж подавати заяву про перехід на спрощену систему оподаткування, слід проаналізувати, які види діяльності підприємства містяться в ЄДР і в разі наявності тих, які не можуть застосовуватися платниками єдиного податку, замінити їх на інші.
Інший приклад - спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства (ст. 209 ПКУ). Зокрема, дія спеціального режиму поширюється лише на ті види діяльності, які наведені у цій статті та прямо прив'язані до кодів КВЕД, хоча й за старим Класифікатором ДК 009:2005, а не ДК 009:2010 (тобто, норми ст. 209 ПКУ ще не приведені у відповідність до чинного законодавства).
Підсумовуючи вищесказане з приводу зазначення видів господарської діяльності в установчих документах:
- здійснення видів діяльності, які не зазначені в установчих документах, не заборонено чиним законодавством;
- зазначати види діяльності в розрізі КВЕД в установчих документах не обов'язково,
- види діяльності за КВЕД, які зазначаються в ЄДР, іноді впливають на оподаткування юросіб, але вони не обов'язково мають відповідати видам діяльності, зазначеним в установчих документах. При цьому головним є те, які види діяльності найсправді здійснюються юрособою, а не те, які види діяльності зазначено при реєстрації платником податків.