З речами на вихід, або Як закрити філію

Питання: Юрадреса підприємства в Дніпропетровську. Є дві філії  - у Києві та Львові (з окремим ЄДРПОУ). Керівництво фізично переїхало до Києва. Директору оформляється відрядження по 20-25 днів кожного місяця в київську філію (так як тут заправляє автомобіль службовий).

Хотіли б закрити філії, залишивши лише головне підприємство. Але платимо оренду офісів у трьох містах, оренду складу в Києві, ПДФО по філіях. Які законодавчі та податкові наслідки при закритті філій? На якій підставі ми можемо орендувати офіси і як директору перебувати (заправлятися) в Києві?

Відповідь: Для того, щоб відповісти на це комплексне запитання, слід розділити його на окремі частини.

Як закрити філію

Питання закриття філії стосується двох аспектів: припинення існування відокремленого підрозділу (закриття де-юре) та вирішення питання з майном (закриття де-факто), тобто так званого обліково-майнового. Іншими словами йдеться про те, як ліквідувати філію та що робити з її майном.

Відповідно до ст. 1 Закону про держреєстрацію «відокремлений підрозділ юридичної особи – це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи». Як видно з визначення, відокремлений підрозділ (далі – ВП) може займатися господарською діяльністю, для чого юридична особа може виділити на окремий баланс ВП певне майно.

Два аспекти, наведені вище, не завжди є пов’язаними між собою. Так, наприклад, можна повернути майно на баланс юридичної особи, а ВП залишити існувати де-юре, тобто без майна та з «нульовим» балансом. Але ліквідувати ВП, а майно залишити на відокремленому балансі ВП буде не правильно. Хоча фактично і фізично таке майно може залишитися там, де воно й було, але бути відображеним вже не на балансі ВП, а на балансі самої юридичної особи.

Тож в будь-якому випадку необхідним та першочерговим питанням є питання не ліквідації ВП, а питання щодо його майна.

Згідно зі ст. 10 Закону про бухоблік для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. При цьому об’єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов’язковим згідно з законодавством. Тобто керівник підприємства самостійно визначає, потрібно чи не потрібно проводити інвентаризацію зруйнованого об’єкту (об’єктів).

Згідно з п. 7 Положення №879 проведення інвентаризації є обов’язковим, у тому числі, у разі припинення підприємства в обсязі, визначеному пунктом 6 Положення №879, в якому йдеться про суцільну інвентаризацію.

Суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов’язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану.

Також інвентаризації підлягають активи і зобов’язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об’єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов’язання (непередбачені активи та зобов’язання) підприємства (застави, гарантії, зобов’язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи.

Основним завданням проведення інвентаризації є виявлення фактичної наявності об’єктів обліку, установлення їх нестачі, виявлення часткової втрати ними первісної вартості, перевірка умов та порядку їх збереження та експлуатації, перевірка реальності їх вартості.

Згідно зі ст. 9 Закону про держреєстрацію відокремлені підрозділи юридичної особи не підлягають державній реєстрації. Однак, відповідно до п. 20 ч. 2 ст. 9 цього ж Закону в Єдиному державному реєстрі (далі – ЄДР) містяться у тому числі «дані про відокремлені підрозділи юридичної особи».

У разі прийняття юридичною особою рішення про закриття ВП виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов’язані подати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) державному реєстратору заяву про державну реєстрацію припинення відокремленого підрозділу юридичної особи. Форма такої заяви затверджена наказом МЮУ від 06.01.2016 р. №15/5 (ст. 17 Закону про державну реєстрацію).

На розгляд документів, поданих для державної реєстрації припинення відокремленого підрозділу юридичної особи – підприємця, ст. 26 Закону про державну реєстрацію відводить 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів.

Податкові наслідки ліквідації філії

Відповідно до п. 1.3 Порядку №1588 взяття ВП на облік у контролюючих органах здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того чи іншого податку та збору. Здійснюється це контролюючим органом за місцезнаходженням ВП юридичних осіб.

Порядок зняття ВП з обліку у контролюючих органах врегульовано главою XI Порядку №1588, відповідно до п. 11.3 якого у разі прийняття рішення про закриття ВП юридичної особи до контролюючого органу за основним місцем обліку такого відокремленого підрозділу подаються такі документи:

• заява про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою №8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою №6-ОПП;
• оригінал довідки за формою №4-ОПП;
• копія розпорядчого документа про закриття відокремленого підрозділу.

Причому контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, пов’язані зі зняттям з обліку ВП у разі одержання повідомлення органу державної реєстрації про його закриття. Контролюючий орган, у якому перебуває на обліку ВП платника податків, за результатами відповідних заходів у зв’язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків надсилає відповідний висновок до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Відповідно до п. 11.10 Порядку №1588 «у разі прийняття рішення про закриття відокремленого підрозділу призначається і проводиться документальна позапланова перевірка відокремленого підрозділу, який закривається, та може бути призначена документальна позапланова перевірка юридичної особи в установленому законом порядку».

Згідно з п. 11.31 Порядку №1588, зняття ВП з обліку у контролюючих органах здійснюється шляхом внесення запису про припинення на підставі повідомлення органу державної реєстрації про закриття ВП. Зняття ВП з обліку як платника податків в контролюючому органі здійснюється у разі внесення до ЄДР записів про закриття такого ВП. Дані про зняття з обліку ВП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до ЄДР.

Облікова справа закритого ВП юридичної особи долучається до облікової справи такої юридичної особи. Якщо після ліквідації ВП залишились незакритими його рахунки у фінансових установах, контролюючий орган доводить до відома цих установ таку інформацію, повідомляючи їм відомості про уповноважений орган, який прийняв таке рішення, дату та (за наявності) номер відповідного рішення або запису в ЄДР, а також про дату зняття з обліку платника податків у контролюючому органі.

Оренда офісу в іншому місті

Ліквідувавши філію, підприємство не позбавляється права здійснювати підприємницьку діяльність, або ж мати так званий представницький офіс в іншому місті (у Києві, наприклад).

Статтею 6 ГКУ до загальних принципів господарювання в Україні відносить, у тому числі, вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України. Жодна норма права не містить обов’язку підприємця – юридичної особи, мати філію чи інший відокремлений підрозділ на території здійснення підприємницької діяльності.

Проте, у разі здійснення підприємницької діяльності на території, іншій, ніж територія, де знаходиться на обліку платник податків, у останнього може виникати обов’язок додаткової (неосновної) реєстрації лише у разі виникнення на такій території об’єкту оподаткування. Так, згідно з п. 63.3 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням, у тому числі рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, ПКУ визнає майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку (форма №20-ОПП) подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Отже, якщо у платника податку виникає обов’язок зі сплати податків на певній території (наприклад, укладення трудових договорів з працівниками за місцем знаходження офісів в інших містах), то такий платник податку має стати на облік за неосновним місцем обліку в органі ДФС за місцем знаходження таких об’єктів.

 Про службове авто

З наведеного вище висновку випливає й відповідь на запитання заправки службового автомобіля ПММ за місцем знаходження офісів в інших містах (у Києві, наприклад).

Якщо юридична особа здійснює свою діяльність в різних містах України і зареєстрована як платник податків у таких різних містах (як неосновне місце реєстрації), то витрати, пов’язані із заправкою службового авто ПММ в місті знаходження офісу цілком обґрунтовуватимуть визнання витрат згідно з вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

***

Опубліковано в журналі “Головбух”, №32 (991), 29 серпня 2016 року, стор. 30-32

Компанія "Єфімов&Партнери" - комплексний підхід до потреб клієнта: ми надаємо адвокатські, аудиторські послуги, ведемо бухоблік та податковий облік діяльності клієнта, послуги арбітражного керуючого. Ще 9 причин працювати з нами>>>