Вимоги до статутних документів ТОВ/ТДВ
Коментованим листом №6623/8.4.3/32-18 Мін’юст звертає увагу тих, хто наразі планує створювати ТОВ/ТДВ та готує документи для подачі державному реєстратору, зокрема, статут.
У приписах п. 8 ч. 1 ст. 15 Закону про держреєстрацію передбачено, зокрема, що установчий документ юридичної особи повинен містити відомості, передбачені законодавством, та відповідати законодавству.
Відтак, коли йдеться про статут ТОВ/ТДВ, Мін’юст вказує на вимоги до їх змісту, передбачені чинним законодавством для установчих документів госптовариств.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 82, ч. 4 ст. 57 ГКУ (ці норми стосуються всіх госптовариств, у т.ч. й ТОВ та ТДВ), ч. 5, 6 ст. 11 Закону про ТОВ/ТДВ установчі документи господарського товариства* повинні обов’язково містити відомості про:
- повне та скорочене (за наявності) найменування товариства;
- вид товариства,
- предмет і цілі його діяльності,
- склад засновників та учасників,
- склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів,
- розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів,
- порядок розподілу прибутків і збитків,
- про умови реорганізації та ліквідації госпсуб’єкта,
- інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми госпсуб’єкта, передбачені законодавством.
________
*Зауважимо, що у разі якщо засновники прийматимуть рішення про створення приватного підприємства, то вони можуть використати вимоги, наведені у вказаних нормах, а також додати інші, які не суперечать чинному законодавству.
_________
Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству. А відповідно до ч. 1 ст. 79 ГКУ порядок створення та порядок діяльності окремих видів господарських товариств регулюються законом.
У цьому випадку йдеться про Закон про ТОВ та ТДВ, який набрав чинності з 17.06.2018 р. Відтак, як слушно зауважує Мін’юст у коментованому листі, до наведеного вище переліку можна також додати й такі вимоги до статуту ТОВ/ТДВ, як:
- надання додаткового строку для погашення заборгованості у зв’язку з простроченням внесення вкладу (ст. 15);
- порядок збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів (ст. 18);
- порядок реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства (ст. 20);
- відчуження частки у статутному капіталі товариства іншим учасникам товариства або третім особам (ст. 21);
- виплати та обмеження виплати дивідендів учасникам товариства (ст. 26, 27);
- проведення аудиту фінансової звітності товариства на вимогу учасників (ст. 41).
Зверніть увагу!
Наведений перелік відомостей, що мають бути у статуті, не є вичерпним, адже Закон про ТОВ/ТДВ встановлює й інші вимоги, які сторони можуть встановити чи змінити у порівнянні із законом. Наприклад, вислів «якщо інше не передбачено у статуті» надає право змінити строк внесення вкладу — ст. 14 Закону встановлює його на рівні шести місяців з дати державної реєстрації. Або, зокрема, у статуті можна визначити строк для розрахунків з учасником, який вийшов з ТОВ/ТДВ (ч. 7, 12 ст. 24 Закону).
Чому ми наголошуємо на переліку відомостей, які мають бути вказані у статуті?
Справа в тому, що Мін’юст у коментованому листі відповідає на численні звернення щодо змісту статуту. Така надмірна цікавість виникла через існування норми (яка на сьогодні скасована), яка дозволяла відмовляти у державній реєстрації госптовариства, якщо у статуті відсутні відомості, передбачені ст. 4 Закону про госптовариства.
Тобто до 17.06.2018 р. для ТОВ/ТДВ існувала норма, яка передбачала наявність у статуті обов’язкових відомостей, відсутність яких була підставою для відмови у держреєстрації, — йдеться про ч. 2-4 ст. 4 Закону про госптовариства. З прийняттям Закону про ТОВ/ТДВ говорити про такі обов’язкові відомості у статутах ТОВ та ТДВ, на нашу думку, некоректно. Адже наведений вище перелік є радше примусово-рекомендованим, ніж обов’язковим.
Принаймні відмовити у державній реєстрації через відсутність відомостей за наведеним вище переліком держреєстратори не можуть.
Підстави для відмови у державній реєстрації статутів ТОВ/ТДВ чи змін до них чітко визначені у ч. 1 ст. 28 Закону про держреєстрацію, а саме: підставами для відмови у державній реєстрації, зокрема, є:
- документи подано особою, яка не має на це повноважень;
- документи суперечать вимогам Конституції та законів України;
- статут товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю поданий зі змінами, прийнятими без врахування голосів, які припадають на частку померлого учасника товариства.
Отже, як бачимо, державні реєстратори будуть уважно вивчати зміст статутів ТОВ/ТДВ, поданих для державної реєстрації юрособи чи змін до них. При цьому, якщо виявляться обставини, наведені у ч.1 ст. 28 Закону про держреєстрацію, то буде відмова. У всіх інших випадках — зупинення вчинення реєстраційних дій із зазначенням підстав на строк 15 календарних днів з дати зупинення (ст. 27 Закону про держреєстрацію).
Таким чином, на нашу думку, наведений вище перелік вимог, визначений у ч. 5, 6 ст. 11 Закону про ТОВ/ТДВ, ч.2 ст. 82, ч.4 ст 57 ГКУ, має бути прописаний у статуті — інші вимоги, визначені у Законі про ТОВ/ТДВ, є «за бажанням». Їх відсутність вказуватиме лише на те, що учасники товариств у всіх питаннях, не врегульованих статутом, керуються цим Законом.
Питання застосування Модельного статуту наразі ми не розглядаємо, адже постанова КМУ від 16.11.2011 р. №1182, яким затверджена форма Модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю, наразі не зазнала змін у зв’язку з прийняттям Закону про ТОВ/ТДВ.
Ще один момент, на який варто звернути увагу, — порядок внесення змін до Статуту. У ч. 2 ст. 4 Закону про госптовариства (втратила чинність для ТОВ/ТДВ) було передбачено, що у статуті слід обов’язково зазначати порядок підписання установчих документів, порядок внесення змін до установчих документів. При цьому сам факт існування у ст. 15 Закону про держреєстрацію порядку підписання та засвідчення підписів на рішенні, яким вносяться зміни до статуту, а також на самому статуті, не змінював ставлення державних реєстраторів до обов’язкової наявності таких вимог у статутах ТОВ. Наразі порядок підписання та внесення змін до статуту чітко визначений у ч. 2 — 4 ст. 11 Закону про ТОВ/ТДВ і не може бути змінений учасниками (засновниками) ТОВ. Відтак, на нашу думку, прописувати це окремо у статуті не потрібно. Тут варто також пам’ятати: у разі якщо відповідні розділи залишаться у статуті, а до закону внесуть зміни та виключать обов’язковість нотаріального засвідчення підписів на рішенні учасників ТОВ та статуті, то учасники у таких випадках будуть керуватись статутом, і вимога нотаріального посвідчення для них залишиться.
Зверніть увагу!
Закон про госптовариства втратив чинність у частині, що стосується ТОВ/ТДВ (ч. 2 Глави VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ТОВ/ТВД). А це означає, що всі без винятку норми Закону про госптовариства не застосовуються до ТОВ та ТДВ.
Видача виписки при реєстрації нової юрособи та внесення змін до статуту
Тут варто пам’ятати, що при державній реєстрації новоутвореної юрособи виписка видається безкоштовно (ми говоримо про документ за підписом державного реєстратора та його печаткою). Окрім того, звичайний бланк виписки можна отримати на веб-порталі Мін’юсту за посиланням.
Для цього за відміткою «Результат надання адміністративних послуг» у полі «Запит» потрібно ввести дванадцятизначний код, розташований у верхньому правому куті Опису документів, що надаються державному реєстратору для проведення відповідної реєстрації дії. Такий опис отримує кожен, хто звернувся до державного реєстратора.
За результатами введення такого коду у полі «Запит» користувач отримує й усі скановані сторінки статуту (він завжди викладається в новій редакції, незалежно від того, наскільки незначні зміни вносяться до статуту), а також виписку, яку можна роздрукувати.
Відсутність на виписці підпису та печатки державного реєстратора не свідчить про її недійсність.
Щодо отримання виписки у разі внесення змін до статуту, то автоматично така виписка (безкоштовно) формується лише тоді, коли завдяки вчиненій реєстраційній дії змінюються відомості, наведені у самій виписці, — йдеться про зміну керівника, КВЕДів, місцезнаходження, ПІБ підписанта, назви чи організаційно-правової форми. Внесення змін до статуту наявних у виписці відомостей не стосується, тому в таких випадках виписка видається за заявою заявника та оплатно.
Щодо способів отримання виписки, то Мін’юст у коментованому листі слушно вказує на те, що у разі, якщо заявник вказує на отримання виписки поштою (не особисто чи через представника), то в такому разі розмір оплати збільшується.
Відповідно до абзацу восьмого ч. 1 ст. 36 Закону про держреєстрацію, розмір оплати за державну реєстрацію змін до відомостей про юрособу (крім громадських об’єднань та благодійних організацій), що містяться в Єдиному державному реєстрі, крім внесення змін до інформації про здійснення зв’язку з юридичною особою, становить 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на сьогодні це 510 грн — з врахуванням ч. 5 ст. 36 Закону про держреєстрацію).
Розмір адміністративного збору збільшується на добуток 0,01 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на сьогодні це 17 грн) та кількості таких осіб у разі, якщо у день проведення державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною складу учасників ТОВ/ТДВ або зміною розмірів їхніх часток, суб’єкт державної реєстрації повинен видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) виписку з Єдиного державного реєстру заявнику, товариству, особам, які були зазначені у цьому реєстрі як учасники товариства до проведення реєстраційної дії, та особам, які зазначені у цьому реєстрі як учасники товариства після проведення реєстраційної дії (ч. 4 ст. 25, абзац восьмий ч. 1 ст. 36 Закону про держреєстрацію).
У таких випадках надсилаються поштові відправлення з оголошеною цінністю та з описом вкладення.
У всіх інших випадках надсилання виписки — це звичайне поштове відправлення (лист).
Тому краще подбати про отримання виписки власноруч чи через представника у ЦНАПах (там, де документи здавались для передачі їх державному реєстратору).
Збільшення статутного капіталу ТОВ/ТДВ за рахунок додаткових вкладів
Щодо цього питання Мін’юст надав украй важливі роз’яснення, на яких ми зупинимось детальніше.
Новим Законом про ТОВ/ТДВ (ст. 18) передбачено принципово новий для госптовариств та особливий порядок формування статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів.
Збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів відбувається у два етапи:
1) планування збільшення розміру СК (визначення розміру статутного капіталу. Порядок внесення додаткових вкладів, форма вкладу, строк, розмір вкладу третіх осіб тощо),
2) безпосереднє прийняття рішення загальними зборами за результатами виконання «плану» та проведення державної реєстрації змін (розміру СК та/або зміни у складі учасників товариства).
При плануванні збільшення розміру статного капіталу учасники ТОВ можуть відразу визначитись із прийняттям нових осіб до товариства. Переважне право на внесення додаткових вкладів мають сам учасники — кожен з учасників має преважне право на внесення додаткового вкладу або відмовитись від цього. Далі — виникає право внести додаткові вклади третіми особами, з якими товариство укладає відповідний договір про внесення додаткового вкладу.
Особливістю внесення додаткових вкладів є те, що в результаті цього співвідношення (процентний розмір частки учасників у статутному капіталі) може змінитись. Це залежить від багатьох факторів — чи всі учасники згодилися внести додаткові вклади, чи розмір додаткового внеску для учасників є однаковим, чи вносяться додаткові вклади третіми особами та в якому розмірі, тощо.
Окрім того, зважаючи на те, що яке рішення має прийматись учасниками в результаті виконання «плану» здійснення додаткових внесків, запланований розмір статутного капіталу та склад засновників може змінитись.
До речі, Мін’юст наголошує, що між Законом про ТОВ/ТДВ та Законом про держреєстрацію є певна розбіжність.
Так, згідно з ч. 9 ст. 18 Закону про ТОВ/ТДВ, протягом одного місяця з дати спливу строку для внесення додаткових вкладів загальні збори учасників товариства приймають рішення про:
1) затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасниками товариства та/або третіми особами;
2) затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів;
3) затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону про держреєстрацію, державному реєстратору у разі внесення змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства СТРІЛКА подається, зокрема, рішення загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників.
Зверніть увагу!
Державну реєстрацію змін до статутного капіталу та/або складу засновників потрібно вчиняти після внесення всіма учасниками та/або третіми особами додаткових вкладів, що оформлюється рішенням загальних зборів та подається держреєстратору разом з новою редакцією статуту.
Сам «план» держреєстратору не подається. Відповідно, варто враховувати, що наявність «плану» має врятувати підприємство від оподаткування коштів, які вноситимуться на рахунки підприємства як дохід. Однак при цьому, у разі відсутності держреєстрації реалізованого «плану» у передбачені ним строки у податкових органів будуть всі підстави збільшити фінрезультат відповідного періоду.
Відтак, на думку Мін’юсту, в результаті виконання «плану» внесення додаткових вкладів державному реєстратору може бути подано рішення, яке наведене у ч. 9 ст. 18 Закону про ТОВ/ТДВ.
Хоча ми все ж вважаємо, що в цьому випадку важлива не назва документа, а його зміст.
Втім, слід зважати на те, що коментований лист буде доведений до відома суб’єктів державної реєстрації та нотаріусів, які вчиняють реєстраційні дії, тому варто прислухатись до думки Мін’юсту (або оскаржувати дії суб’єктів державної реєстрації в суді).
Звісно, питань щодо реалізації наведеного на практиці буде ще багато. Мін’юст дещо спростив це завдання, наголосивши на окремих моментах. Втім, ми будемо на сторінках «ДК» розбирати кожне питання, яке виникатиме у госпсуб’єктів під час проведення державної реєстрації нової юрособи чи внесення змін до статуту та інших відомостей, що містяться про госптовариства в ЄДР.
