Нагадаємо, що п. 57 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, який було внесено Законом №1914, з 1 січня 2022 року по 1 січня 2027 року звільняється від оподаткування прибуток сільськогосподарських товаровиробників, що провадять виключно такі види діяльності згідно з КВЕД-2010:
- клас 01.47 (розведення та вирощування свійської птиці, за винятком вирощування курей, одержування яєць курей та діяльності інкубаторних станцій з вирощування курей);
- клас 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів);
- клас 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці, за винятком виробництва м’яса курей, витоплювання жиру курей, забою, оброблення та фасування м’яса курей), а також здійснюють діяльність з реалізації власно виробленої (вирощеної) такої продукції (за винятком м’яса курей).
Але передбачено умову, що вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) такі підприємства мають використати за цільовим призначенням, визначеним державою.
Ці кошти використовуються на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, впровадження новітніх технологій. Використання таких коштів має бути пов’язане з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування. І встановлено, що порядок контролю за використанням вивільнених коштів встановлюється КМУ.
Тому КМУ постановою від 02.02.2022 р. №69 затвердив Порядок контролю за використанням вивільнених коштів сільськогосподарських товаровиробників.
Що говорить новий Порядок?
За ним «вивільнені кошти» - це сума податку на прибуток, що визначається платником податку під час застосування пільги та не сплачується до державного бюджету, а залишається у розпорядженні платника податку під зобов'язання її використання за встановленими напрямами. Визначення суми «вивільнених коштів» проводиться платником податку у додатку ПП до декларації з податку на прибуток.
У Порядку зазначено, що контроль за цільовим використанням вивільнених коштів здійснює ДПС. А контроль за виконанням інших заходів моніторингу щодо використання таких коштів здійснює Мінагрополітики відповідно до покладених завдань.
Періодичність здійснення таких заходів контролю та строки проведення перевірок встановлюються відповідно до періодичності здійснення контролю за розрахунком і сплатою податкових зобов'язань, з якими пов'язано виникнення пільги.
Крім того, платники податку мають вести окремий облік та окремо визначати прибуток від діяльності згідно з передбаченими КВЕД. Своєю чергою, прибуток від провадження інших видів діяльності за межами зазначеного окремого обліку визначається без застосування пільги в порядку, визначеному ПКУ.
У Порядку роз’яснюється, що вивільнені кошти використовуються на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, впровадження новітніх технологій, а саме:
- створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, під яким слід розуміти комплекс заходів щодо підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів і дільниць на основі впровадження передової техніки та технології, механізації та автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування на нове продуктивніше з розширенням (або без такого) виробничих площ. Облік необоротних чи нематеріальних активів придбаних для цих цілей ведеться платником податку окремо. Показник створення чи переоснащення матеріально-технічної бази враховує також вартість придбаних (оплачених) необоротних та нематеріальних активів у період дії пільги починаючи з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку дії такої пільги за умови їх введення в подальшому в експлуатацію та використання у діяльності платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування;
- збільшення обсягу виробництва. Показник збільшення обсягу виробництва розраховується шляхом порівняння показників собівартості реалізованої продукції за базовий звітний (податковий) період, що передував періоду виникнення пільги (вивільнених коштів), та поточного звітного (податкового) періоду в цінах базового звітного (податкового) періоду;
- впровадження новітніх технологій, яке включає витрати, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на розроблення, впровадження та освоєння виробництва нової продукції чи послуг, створення чи впровадження та (або) вдосконалення конкурентоспроможних технологій, а також організаційно-технічних рішень виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що поліпшують структуру та якість виробництва основної продукції платника податку.
Зауважимо, що невикористані платником податків вивільнені кошти не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.
На суму вивільнених коштів, які залишилися невикористаними платником на визначені цілі за результатами звітного (податкового) періоду, що настає після закінчення строку дії пільги з податку на прибуток, платник податку зобов'язаний збільшити податкове зобов'язання з податку на прибуток.
У разі ж порушення напрямів цільового використання платник податку зобов'язаний нарахувати податкове зобов'язання з податку на прибуток зі суми використаних не за призначенням вивільнених коштів, а штрафні санкції та пеня застосовуються відповідно до загальних положень ПКУ.
***