• Посилання скопійовано

Готуємося до масштабних податкових змін (але не зараз): ухвалено нацстратегію доходів

За ухваленою нацстратегією передбачено перегляд «спрощенки», введення прогресивної шкали ПДФО, скорочення податкових пільг, зокрема з податку на прибуток, та поступове підвищення акцизів до мінімальних ставок ЄС. Але це заплановано впровадити до 2027 року

Готуємося до масштабних податкових змін (але не зараз): ухвалено нацстратегію доходів

Раніше ми вже вказували про появу тексту нацстратегії доходів. А зараз її ухвалив Уряд. Про це повідомив Железняк у своєму Телеграм-каналі. Але підкреслимо, що  це план змін у податковій та митній сфері та адмініструванні до 2030 року, які повинні забезпечити більше власних доходів держбюджету. Тож що саме почнуть виконувати вже у 2024 році, покаже час.

Щодо митної політики:

  • гармонізація з ЄС пільгового оподаткування імпорту;
  • відновлення документальних перевірок;
  • імплементація Митного кодексу ЄС;
  • надання митним органам права на оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування по контрабанді;
  • адмінвідповідальність за порушення митних правил та імплементація норм по криміналізації контрабанди.

Планується реформа ДПС та Держмитслужби (теж окремий маяк меморандуму).

Железняк наголосив, що в Нацстратегії доходів багато пунктів, що стосуються перегляду податкових і митних пільг.

Щодо податкової політики:

  • перегляд «спрощенки» («це на довгострокову перспективу, але вам все одно не сподобається», - пише нардеп);- прогресивна шкала ПДФО (теж у тривалій перспективі);
  • скорочення податкових пільг, зокрема з податку на прибуток (це навіть окремий пункт оновленого меморандуму);
  • поступове підвищення акцизів до мінімальних ставок ЄС.

 

Зміни для бізнесу з податку на прибуток

Тут Нацстратегія пропонує:

  • Дозволити платникам вираховувати всю вартість придбаного активу відразу (миттєва повна амортизація).
  • Режим інвестстимулів планують переглянути, щоб скасувати пільги з податку на прибуток.
  • Для потенційних галузевих субсидій у майбутньому розглянути можливість обмежити їх обсяг відсотком від податкових зобов'язань.
  • Привести правила корпоративного оподаткування відповідно до директив ЄС:
    • стосовно дивідендів, виплат відсотків і роялті та правил оподаткування при злитті, поділі, передачі активів щодо компаній з різних держав-членів ЄС, а також норм протидії ухиленню від оподаткування.

 

Реформа спрощеної системи оподаткування

Железняк підкреслив, що це тривала перспектива, вона не почнеться прямо зараз. Сам документ передбачає поетапні зміни з 2025 по 2027 рік. І до того ще мають закінчити заплановані у стратегії зміни щодо адміністрування.

Коротко, що зміниться.

Для юросіб 3 та 4 групи:

  • 3 роки перехідний період, коли ставка поступово збільшуватиметься до звичайного податку на прибуток. Після завершення юрособи не зможуть перебувати на спрощеній системі.

Для ФОПів 2 та 3 групи:

  • буде одна об’єднана група - ставки будуть різними у проміжку  від 3% для торгівлі до 17% для деяких послуг. Підійматимуть поступово;
  • обов’язкове РРО (класичне чи програмне) Для ФОПів 1 групи: скорочений перелік видів діяльності; податок з отриманого доходу, а не фіксований.

Для фермерів-фізосіб 4 групи:

  • для фізосіб базу оподаткування буде розширено зі стартом оподаткування на основі масової оцінки землі;
  • реєстрація і закриття ФОПа будуть автоматичними з відкриттям/закриттям банківського рахунку. Без окремої процедури реєстрації.

 

ПДФО

Основна пропозиція Нацстратегії доходів щодо ПДФО – прогресивна шкала оподаткування. Для високих доходів будуть ще одна чи дві вищі ставки.

Окрім цього:

  • персональна соцдопомога замість мінімального неоподаткованого доходу;
  • перегляд пільг та виключень ПДФО;
  • перегляд системи повернення частини податків з деяких витрат (навчання дітей, запуск бізнесу тощо).

Зміни планують лише після змін щодо адміністрування та реформи "спрощенки" І так само поступові протягом трьох років.

Окрім того, Уряд наводить цифри, скільки пільги коштують бюджету.

За 6 місяців 2023 року держбюджет втратив 57,5 млрд грн на податкових пільгах. Для порівняння, за 2022 рік ці втрати - 76,3 млрд грн. Найбільша частка припадала на пільги з ПДВ. Тільки за половину 2023 року вони становили 66,6%, а бюджет втратив на цьому 38,3 млрд грн. На другому місці – пільга з податку на майно: на неї припадає 31,1% та втрати у розмірі 17,9 млрд грн. Третє місце за податком на прибуток: 2,33% та 1,34 млрд грн. По галузям найбільші суми податкових пільг припадають на сфери торгівлі (28,6%) та охорони здоров’я і соцдопомоги (25%).

Наступні найближчі дедлайни стосовно Меморандуму МВФ - вже лютий-березень.

Автор: Русанова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Інше»