Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Кабінет Міністрів своєю постановою від 21 березня 2012 р. №219 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення діяльності митного брокера і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).
Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику, є дотримання вимог, передбачених Ліцензійними умовами здійснення діяльності митного брокера, господарського законодавства і законодавства з питань митної справи, а також строк здійснення брокером господарської діяльності.
Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання незалежно від форми власності належать до одного із трьох ступенів ризику — високого, середнього та незначного.
До високого ступеня ризику віднесли митних брокерів, які, наприклад, не підтвердили факт наявності договору страхування діяльності митного брокера або у яких протягом одного календарного року два чи більше разів змінився керівник та (або) головний бухгалтер.
Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю митних брокерів здійснюються з такою періодичністю: щодо брокерів з високим ступенем ризику — не частіше одного разу на рік; з середнім ступенем ризику — не частіше одного разу на три роки; з незначним ступенем ризику — не частіше одного разу на п’ять років.
