Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів/послуг зобов’язаний надати покупцеві податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п. 4 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, не підлягають реєстрації податкові накладні, які не видаються покупцеві та залишаються у продавця в порядку, встановленому ДПС.
У разі постачання товарів/послуг покупцеві, не зареєстрованому як платник податку, включаючи постачання на експорт, платник податку заповнює податкову накладну відповідно до вимог пп. 8.2 п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. №1379 (далі— Порядок). При цьому усі примірники податкових накладних, усі примірники такої накладної залишаються у особи, що їх виписала.
Враховуючи вищезазначене, податкова накладна, складена платником податку у разі постачання товарів на експорт, незалежно від факту постачання підакцизних товарів та суми ПДВ, зазначеної у такій податковій накладній, не підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки усі примірники такої накладної залишаються у особи, що їх виписала.
