Відповідно до ст. 1 Закону №185 виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені у контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності — з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Нацбанку України.
При цьому п. 2.3 Інструкції №136 передбачено, що банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.
Перелік підстав, згідно з якими суму валютної виручки або вартість товарів може бути зменшено, наведено у п. 1.8 Інструкції №136.
Зокрема, пп. «д» п. 1.8 цієї Інструкції передбачено, що сума валютної виручки може бути зменшено, у разі коли здійснюється оподаткування виконаних резидентами для нерезидентів робіт (наданих послуг) за межами України, — на суму сплачених податків, письмово підтверджених податковими органами країни нерезидента.
Отже, підтвердженням того, що валютна виручка, отримана українським підприємством за надані послуги за межами України від нерезидента, зменшена на суму сплачених податків, є надання довідки податкового органу країни нерезидента, що свідчить про сплату податків за межами України. Зазначена довідка є підставою для зняття такої операції з валютного контролю, та відповідно до такого підприємства не застосовується відповідальність, передбачена ст. 4 Закону №185.