Йдеться про листі №12/1-12.1/1995-ЕП від 21.06.2012. Пропуск та оподаткування культурних цінностей, які ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України, здійснюються на умовах, установлених частинами першою, четвертою -- восьмою та десятою статті 374 Митного кодексу України. Зокрема, Кодекс передбачає, що культурні цінності за кодами 9701 10 00 00, 9701 90 00 00, 9702 00 00 00, 9703 00 00 00, 9704 00 00 00, 9705 00 00 00, 9706 00 00 00 (твори мистецтва, предмети колекціонування й антикваріат), згідно з УКТ ЗЕД, виготовлені 50 і більше років тому, незалежно від їхньої вартості та способу переміщення через митний кордон України, підлягають письмовому декларуванню.
Також згідно з Митним кодексом, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від обкладення митними платежами культурні цінності за вищезгаданими кодами згідно з УКТ ЗЕД, виготовлені 50 і більше років тому.
У листі звертається увага на те, що під час ввезення культурних цінностей на територію України митному органу подається свідоцтво на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності. За відсутності такого свідоцтва ввезені цінності підлягають затриманню митними органами України до встановлення їхнього власника й отримання його доручення щодо подальшого переміщення або використання цих цінностей. Таке доручення має бути підтверджене дипломатичним представництвом або консульською установою країни, громадянином якої є власник культурних цінностей.
Згідно з роз’ясненнями, надісланими листом Міністерства культури України від 16.01.2012 р. №93/22/14-12, реєстрація культурних цінностей, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом їх декларування митному органу.
У разі потреби встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну або археологічна цінність, а також визначення року виготовлення культурних цінностей для ухвалення рішення про звільнення їх від оподаткування митними платежами відповідно до п. 2 ч. 10 ст. 374 Кодексу, законодавством передбачено:
1) проведення досліджень (аналізу, експертизи);
2) залучення до участі у здійсненні митного контролю фахівців та експертів. При цьому у разі потреби за власним бажанням залучати фахівців та експертів може декларант (власник товару). У такому разі відшкодування витрат, пов’язаних з участю фахівців та експертів у здійсненні митного контролю, провадиться власником товару на підставі укладеної угоди.
Перелік державних установ, установ культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей, затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України від 15.11.2002 р. №647, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.12.2002 р. за №948/7236.