Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до частини першої статті 418 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. №4495-VI /зі змінами/ (далі — Кодекс) агент з митного оформлення — це фізична особа-резидент, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов’язані з пред’явленням митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно з частиною першою статті 405 Кодексу та пунктом 35 статті 9 Закону України від 01.06.2000 р. №1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» /зі змінами/ (далі — Закон) на здійснення митної брокерської діяльності видаються ліцензії.
Відповідно до статті 6 Закону орган ліцензування затверджує ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням.
Згідно з частинами першою, третьою статті 8 Закону:
ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності;
у ліцензійні умови щодо видів господарської діяльності, для провадження яких необхідні спеціальні знання, включаються кваліфікаційні вимоги до працівників суб’єктів господарювання — юридичних осіб та (або) до фізичних осіб-підприємців.
У зв’язку з набранням чинності Кодексом, положення Ліцензійних умов провадження митної брокерської діяльності у частині нормативно-правового регулювання діяльності митних брокерів, агентів з митного оформлення та визначення рівня їх спеціальних знань і кваліфікаційних вимог на сьогоднішній день перебувають на стадії приведення у відповідність до вимог законодавства.
