Чи вважається товар (вантаж), якій знаходився під митним контролем, та у свою чергу визнаний неякісним та небезпечним, — ЗНИЩЕНИМ (завершений митний режим знищення або руйнування) за наявності таких оформлених документів:
1) Закрита декларація (Імпорт -76), вантаж поміщений в режим знищення або руйнування.
2) CMR, міжнародна товаротранспортна накладна, з відмітками митного органу про доставку товару.
3) Відповідно до вимог ст. 182. МК України, від 13.03.12 р. складений та посвідчений Акт прийому-передачі на знищення неякісного товару, підписаний між власником товарів (уповноважена особа) та підприємством, уповноваженому відповідно до законодавства України на знищення (руйнування) відповідних категорій товарів і яке фактично здійснювало таке знищення (руйнування). У цьому акті зазначено, що передача товару на знищення відбувалося у присутності комісії державних органів, до повноважень яких належить контроль за переміщенням таких товарів, та представника митного органу, про що свідчать їх підписи на відповідному акті.
4) Відповідно до вимог ст. 179 МК України від 13.03.12 р. АКТ ВИДАЛЕННЯ виданий підприємством, уповноважений відповідно до законодавства України на знищення відповідної категорії товарів, та має відповідний атестат виробництва, у якому зазначені відходи (залишки), що утворилися в результаті знищення або руйнування товарів і не мають господарської цінності та не можуть бути утилізовані, підлягають видаленню відповідно до законодавства України як українські товари підприємством, яке здійснило операції зі знищення (руйнування) товарів.
5) Складений та посвідчений Акт виконаних послуг по утилізації (знищення) товару за відповідним договором, підписаний між власником товарів (уповноваженою особою) та підприємством, уповноваженому відповідно до законодавства України на знищення (руйнування).
Також просимо звернути увагу на те, що знищення або руйнування товарів здійснювалося за рахунок уповноваженої особи та інших заінтересованих осіб.
27.08.20121 402
Посилання скопійовано
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до положень глави 25 Митного кодексу України, знищення або руйнування — це митний режим, відповідно до якого іноземні товари під митним контролем знищуються або приводяться у стан, який виключає можливість їх використання, з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Залишки, що утворилися в результаті знищення або руйнування товарів, у тому числі складові товару, які не були знищені або зруйновані, та отримані в результаті знищення або руйнування товарів відходи, які мають господарську цінність, підлягають поміщенню протягом 10 днів від дати знищення товарів у відповідний митний режим як іноземні товари, які перебувають під митним контролем. Відходи, що утворилися внаслідок результаті знищення або руйнування товарів і не мають господарської цінності та не можуть бути утилізовані, підлягають видаленню відповідно до законодавства України як українські товари підприємством, яке здійснило операції зі знищення (руйнування) товарів. Товари, поміщенні у митний режим знищення або руйнування, а також залишки та відходи, що утворилися в результаті здійснення операцій із знищення (руйнування), перебувають під митним контролем. Митний режим знищення або руйнування завершується після виконання операцій із знищення або руйнування товарів та декларування у відповідний митний режим їх залишків.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
Остаточні висновки щодо наявності чи відсутності порушень граничних строків розрахунків за з експорту та імпорту товарів можливо зробити лише під час проведення документальної перевірки ДПС та детального вивчення умов, суттєвих обставин відповідних операцій
У разі порушення граничного строку розрахунків з експорту товарів нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення законодавчо встановленого строку та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду
Податківці вважають, що з питань укладення ЗЕД-договору шляхом обміну сканкопіями та вимог до його оформлення доцільно звернутися до Мін’юсту України або Мінекономіки як органів, що формують і реалізують державну правову та економічну політику
Мінфін України оприлюднив проєкт наказу щодо оновлення митних правил. Документ передбачає спрощення транзитних процедур, уточнення перевірок і переліку документів, нові підстави закриття та вимоги до облаштування місць доставки товарів
Керівний комітет з розробки нового Митного кодексу України схвалив проєкт документа, доопрацьований з урахуванням коментарів Єврокомісії та пропозицій від бізнесу
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої групи не враховують фізичних осіб, яких залучають до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (договорами підряду), до загальної кількості осіб, що перебувають з ними в трудових відносинах
У гр 16 та 17 Дод МПЗ-З прибуткової декларації відображають суму МПЗ: гр 16 = гр 3 (площа земділянки) х 1400 х графа 12 (кількість календарних місяців)/12; гр 17 = гр 3 (площа земділянки) х 700 х графа 12 (кількість календарних місяців)/12.
На балансі підприємства є земельна ділянка, яку планується продати. У зв’язку з цим виник намір провести її дооцінку. Чи можна здійснити дооцінку до рівня нормативної грошової оцінки (НГО), чи обов’язково потрібна експертна оцінка? Як це відобразити в бухгалтерському та податковому обліку?
Фізична особа – громадянин України, яка сплатила орендну плату за користування нерухомим майном безпосередньо фізичній особі – нерезиденту, не є відповідальною особою за сплату податкових зобов’язань таким нерезидентом до бюджету
Підприємство має дві земельні ділянки, які були отримані у власність на підставі державного акта, виданого за рішенням суду (це земля під придбаними будинками). За якою вартістю поставити ці ділянки на баланс? Якими проводками це відобразити в бухобліку та що з податковим обліком?
