Чи вважається товар (вантаж), якій знаходився під митним контролем, та у свою чергу визнаний неякісним та небезпечним, — ЗНИЩЕНИМ (завершений митний режим знищення або руйнування) за наявності таких оформлених документів:
1) Закрита декларація (Імпорт -76), вантаж поміщений в режим знищення або руйнування.
2) CMR, міжнародна товаротранспортна накладна, з відмітками митного органу про доставку товару.
3) Відповідно до вимог ст. 182. МК України, від 13.03.12 р. складений та посвідчений Акт прийому-передачі на знищення неякісного товару, підписаний між власником товарів (уповноважена особа) та підприємством, уповноваженому відповідно до законодавства України на знищення (руйнування) відповідних категорій товарів і яке фактично здійснювало таке знищення (руйнування). У цьому акті зазначено, що передача товару на знищення відбувалося у присутності комісії державних органів, до повноважень яких належить контроль за переміщенням таких товарів, та представника митного органу, про що свідчать їх підписи на відповідному акті.
4) Відповідно до вимог ст. 179 МК України від 13.03.12 р. АКТ ВИДАЛЕННЯ виданий підприємством, уповноважений відповідно до законодавства України на знищення відповідної категорії товарів, та має відповідний атестат виробництва, у якому зазначені відходи (залишки), що утворилися в результаті знищення або руйнування товарів і не мають господарської цінності та не можуть бути утилізовані, підлягають видаленню відповідно до законодавства України як українські товари підприємством, яке здійснило операції зі знищення (руйнування) товарів.
5) Складений та посвідчений Акт виконаних послуг по утилізації (знищення) товару за відповідним договором, підписаний між власником товарів (уповноваженою особою) та підприємством, уповноваженому відповідно до законодавства України на знищення (руйнування).
Також просимо звернути увагу на те, що знищення або руйнування товарів здійснювалося за рахунок уповноваженої особи та інших заінтересованих осіб.
27.08.20121 425
Посилання скопійовано
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до положень глави 25 Митного кодексу України, знищення або руйнування — це митний режим, відповідно до якого іноземні товари під митним контролем знищуються або приводяться у стан, який виключає можливість їх використання, з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Залишки, що утворилися в результаті знищення або руйнування товарів, у тому числі складові товару, які не були знищені або зруйновані, та отримані в результаті знищення або руйнування товарів відходи, які мають господарську цінність, підлягають поміщенню протягом 10 днів від дати знищення товарів у відповідний митний режим як іноземні товари, які перебувають під митним контролем. Відходи, що утворилися внаслідок результаті знищення або руйнування товарів і не мають господарської цінності та не можуть бути утилізовані, підлягають видаленню відповідно до законодавства України як українські товари підприємством, яке здійснило операції зі знищення (руйнування) товарів. Товари, поміщенні у митний режим знищення або руйнування, а також залишки та відходи, що утворилися в результаті здійснення операцій із знищення (руйнування), перебувають під митним контролем. Митний режим знищення або руйнування завершується після виконання операцій із знищення або руйнування товарів та декларування у відповідний митний режим їх залишків.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
Євросоюз запроваджує Регламент №2026/1052 зі змінами щодо ветконтролю, ідентифікації тварин та контролю сировини для м'ясних, молочних і композитних товарів. Як українському бізнесу адаптуватися до нових вимог?
Мінфін опублікував проєкт змін до Порядку оформлення аркуша коригування №1145. Пропонується запровадити письмовий дозвіл керівника митниці, обов'язкове залучення спецпідрозділів та правила для повторного коригування
Податківці застерігають агроекспортерів від блокування ПН. Для безперешкодного експорту зернових та олійних необхідно дотримуватися вимог режиму експортного забезпечення та обов'язково зареєструвати права на землі
Мінфін наказом від 27.07.2026 №406 затвердив Стратегічний план цифрового розвитку Держмитслужби до 2030 року. Нові європейські стандарти передбачають пришвидшення митних процедур, зменшення паперових документів та інтеграцію систем із базами ЄС
Мінфін підписав, а Мін’юст зареєстрував наказ про обов’язкове внесення IMEI-кодів телефонів до графи 31 митної декларації. За словами директора БЕБ Олександра Цивінського, новий електронний перелік IMEI зробить неможливим «сірий» імпорт техніки
Питання порядку відображення у бухобліку витрат на відрядження працівників, у тому числі вартості проживання в готелі, яке сплачено з карткового рахунку працівника та підтвердження таких операцій первинними документами, належать до компетенції Мінфіну
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) до вересня 2026 року включно перебуває на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок, 3 група, ставка 5%, неплатник ПДВ). З 1 жовтня 2026 року підприємство переходить на загальну систему оподаткування (стає платником податку на прибуток). За результатами діяльності у періоді 2024–2025 років (під час перебування на спрощеній системі) підприємство отримало чистий прибуток, сума нерозподіленого прибутку в балансі становить 18 млн грн. Наприкінці 2026 року (вже після переходу на загальну систему) планується прийняття рішення про розподіл цього прибутку та виплату дивідендів у розмірі 18 млн грн єдиному учаснику — іншій юридичній особі. Які податкові зобов'язання виникають у ТОВ (як емітента корпоративних прав) при нарахуванні та виплаті таких дивідендів материнській компанії наприкінці 2026 року? Зокрема: Чи зобов'язане ТОВ сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток відповідно до п. 57.1-1 ПКУ, враховуючи, що прибуток був сформований у періоді перебування на єдиному податку, але виплачується вже на загальній системі? Які особливості оподаткування та утримання податку у джерела виплати виникають, якщо материнська компанія є: а) резидентом України; б) нерезидентом?
Який штраф очікує підприємство, якщо воно не відобразить у Додатку 4ДФ до податкового розрахунку повернення поворотної фінансової допомоги (ПФД) директору?
Строк давності щодо нарахування єдиного внеску, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується, тому страхувальник має право виправити помилки у раніше поданій звітності за періоди, за якими минув строк позовної давності
