Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Частинами 6 та 7 статті 374 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. №4495-VI встановлено такі правила оподаткування товарів (крім підакцизних), що переміщуються (пересилаються) на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях:
а) у разі надходження на адреси громадян товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує 300 євро, митні платежі не нараховуються;
б) у разі надходження на адреси громадян товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує 10000 євро, нараховуються ввізне мито за ставкою в розмірі 10 відсотків фактурної вартості товарів та податок на додану вартість.
При цьому базою оподаткування є частина сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 300 євро.
Згідно з частиною 1 статті 368 цього Кодексу, з метою оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.
Відповідно до пункту 91 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. №270, поштові відправлення доставляються оператором поштового зв’язку адресатам на поштову адресу або видаються в об’єкті поштового зв’язку.
