Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Ми неодноразово приділяли увагу питанню ототожнення податковим органом митної вартості зі звичайною ціною для подальшою реалізації імпортованого товару на території України. Адже податкові органи й надалі намагаються довести в суді, що платник податків не має права реалізовувати попередньо імпортований в Україну товар (санітарно-технічні вироби, кавовий напій, текстильні покриття для підлоги, овочі, фрукти та інше) за цінами, нижчими за звичайні, які відповідають їх митній вартості.
Слід зазначити, що й суди не одностайні у вирішенні таких спорів.
Так, в одній справі ВАСУ дотримується позиції, що платник податків на вимогу закону при визначенні бази оподаткування ПДВ операцій з реалізації попередньо імпортованого ним товару не врахував обмеження щодо рівня звичайної ціни, яка відповідає митній вартості цього товару з урахуванням сплати мита та митних зборів.
В іншій справі наведений цілком протилежний висновок: митна вартість та звичайна ціна при визначенні бази оподаткування операцій з реалізації на території України імпортованого товару не є тотожними. Таким чином, якщо товари продані за ціною, вищою за контрактну (фактурну), але нижчою від митної, база оподаткування ПДВ визначається з продажної вартості товару.
ВСУ з метою усунення розбіжностей встановив: при визначенні бази оподаткування ПДВ операцій з реалізації платником податку на території України попередньо імпортованого ним товару звичайна ціна та митна вартість, що є умовною розрахунковою величиною, яка розраховується відповідно до положень Митного кодексу України і застосовується при переміщенні товарів через митний кордон України (зокрема для ведення митної статистики), не є тотожними і не можуть бути порівнюваними.
