Строки розрахунків при експорті та імпорті та наслідки їх порушення

Як розрахуватися із нерезидентом правильно

Правила розрахунків із нерезидентами встановлені Декретом №15-93 та спеціальним Законом №185.

На сьогодні дозволено проводити розрахунки між резидентами і нерезидентами, як в іноземній валюті, так і в гривні. Але для цього треба, щонайменше, знати два базових правила.

Правило перше>> Розрахунки між резидентами та нерезидентами в межах торгового обороту мають здійснюватися тільки через уповноважені банки у встановленому НБУ порядку. 

Зверніть увагу! Це стосується як інвалютних, так і гривневих розрахунків (ст. 7 Декрету №15-93).

Під уповноваженим банком мається на увазі будь-який комерційний банк, офіційно зареєстрований на території України, що має ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій. Звісно, це має бути той банк, із яким резидентом укладено договір про обслуговування зазначених розрахунків. Саме він має здійснювати валютний контроль, зокрема, і щодо дотримання строків проведення інвалютних розрахунків.

Однак це обмеження не стосується розрахунків поза межами торгового обороту. І хоча Декретом №15-93 та Законом №185 не встановлено переліку таких розрахунків, можна скористатися п. 11 Положення №281. Зокрема, до неторговельних операцій з іноземною валютою належать:

• оплата витрат іноземним судовим, слідчим, арбітражним, нотаріальним та іншим повноважним органам (у тому числі сплата податків, зборів та інших обов'язкових платежів), витрат іноземних адвокатів;
• оплата зборів (мита) за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти права інтелектуальної власності, включаючи оплату послуг, які надаються патентними відомствами інших країн, і послуг патентних повірених за кордоном;
• оплата витрат, пов'язаних з відрядженням за кордон;
• виконання зобов'язань за укладеними договорами з юридичними особами-нерезидентами стосовно відшкодувань витрат, здійснених ними на користь фізичних осіб-резидентів, які тимчасово перебувають за межами України, як оплата праці або інших витрат, пов'язаних з виконанням ними професійних обов'язків;
• оплата вступних, членських внесків до міжнародних організацій або інших юридичних осіб - нерезидентів.

Правило друге>> Законом №185 встановлені строки проведення розрахунків в іноземній валюті між резидентами та нерезидентами, порушення яких призводить до сплати пені. Однак ці строки встановлені не для всіх випадків розрахунків.

Метою такого обмеження було недопущення «зависання» іноземної валюти за кордоном, прискорення її надходження або повернення в Україну.

Отже, строки розрахунків, про які йтиметься далі, стосуються:

• передоплат (авансів) за товари/роботи/послуги, які були здійснені резидентом в іноземній валюті нерезиденту;
• відвантаження (зокрема і експорту) товарів, надання послуг, виконання робіт нерезиденту, які мають бути оплачені іноземною валютою.

Ці строки не встановлені для розрахунків за:

• отримані від нерезидента товари, роботи, послуги;
• передоплатами (авансами), отриманими від нерезидента.

Що говорить Закон №185?

Згідно зі ст. 1 Закону №185 виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах. Але такий строк не може перевищувати 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Згідно зі ст. 2 Закону №185 строк проведення розрахунків за імпортними операціями резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, не може перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення резидентом авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується.

Перевищення цих строків потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (Мінекономрозвитку). Порядок отримання такого висновку встановлений постановою КМУ від 29.12.2007 р. №1409.

Порушення строків без наявності висновку про їх подовження може призвести до сплати пені.

Строки розрахунків, встановлені Законом №185, можуть змінюватися НБУ!

Висновок від Мінекономрозвитку дає право подовжити строки розрахунків резидента із нерезидентом в індивідуальному порядку.

Але Законом №185 встановлено, що НБУ має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначено ст. 1 та 2 Закону №185. І така зміна строків розрахунків вже стосуватиметься усіх резидентів!

Цим правом Нацбанк користувався часто. А з 2014 року, враховуючи складну економічну ситуацію в країні та зростання курсу іноземних валют, це право майже стало правилом (див. Таблицю).

Таблиця

Строки розрахунків між резидентами та нерезидентами

в іноземній валюті в межах торгового обороту,

встановлені НБУ

Відповідальність за порушення строків розрахунків

Згідно зі ст. 4 Закону №185 порушення резидентами (крім суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення АТО на період її проведення) встановлених строків розрахунків тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

Зверніть увагу: загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Контролюють строки проведення інвалютних розрахунків уповноважені банки. А ось пеню мають нараховувати органи ДФСУ. Все це прописано в Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями (далі – Інструкція №136).

І ось як це відбувається на практиці.

Відлік строку розрахунків

Якщо чекаємо оплату від нерезидента. Виручка резидентів (крім інвесторів) підлягає зарахуванню на їх рахунки в банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше встановленого законодавством строку:

• з дати оформлення митної декларації на продукцію, що експортується;
• з моменту підписання акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі) - в разі експорту робіт та послуг.

Умовно назвемо такі операції експортними

Якщо зробили передоплату нерезиденту. Отримання товарів, робіт, послуг від нерезидента має відбутися у строки, зазначені в контрактах, але не пізніше за встановлені законодавством  строки після:

• здійснення авансового платежу;
• виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується;
• у разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента, потребують одержання висновку.

Умовно назвемо такі операції імпортними

Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення вищевказаних операцій (п. 2.2, 3.2 Інструкції №136).

Зняття банком експортних та імпортних операцій з контролю

Експортну операцію резидента банк знімає з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього (п. 2.3 Інструкції №136).

Імпортну операцію резидента банк знімає з контролю в разі імпорту товару, надання послуг, виконання робіт, за які було здійснено передоплату (виставлено вексель тощо).

В разі імпорту товару без його ввезення на територію України банк знімає операцію з контролю виключно за наявності однієї з таких умов:

- зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України;

- подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть вважатися договором.

Початок нарахування пені

Якщо строки проведення розрахунків (у тому числі, встановлені висновком від Мінеконрозвитку) закінчилися, а розрахунки не проведені, уповноважений банк передає інформацію про це органу ДФС, у якому резидент перебуває на обліку. І саме цей орган ДФС з'ясовує обставини виникнення порушення і починає нарахування пені.

Чи можна уникнути нарахування пені?

Першим і очевидним способом уникнути нарахування пені є отримання висновку про подовження строків розрахунків із нерезидентом від Мінекономрозвитку.

Але, крім цього, Закон №185 встановлює й інші підстави для уникнення резидентом такої відповідальності. Так, за ст. 4 Закону №185:

- у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання  нерезидентом  строків,  передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені НБУ зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується;

- у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків розрахунків не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом;

- але, у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду ці строки поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено!

Тож, якщо в затягуванні виконання контракту винні не ви, а ваш контрагент-нерезидент, щоб не відповідати за це сплатою пені, треба звернутися до суду (і сподіватися на позитивне рішення).

Строки розрахунків у липні 2016 році було збільшено!

Зверніть увагу, що з набранням чинності з 29.07.2016 р. постанови НБУ від 28.07.2016 р. №361 строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів передбаченими в статтях 1 та 2 Закону №185 збільшено з 90 до 120 к.д.

Отже, банки вже за липень 2016 року не надавали податковим органам відповідну інформацію у випадках, коли протягом звітного місяця було встановлено перевищення 90-денного строку розрахунків без перевищення 120-денного строку розрахунків. Про це Нацбанк повідомив у листі від 10.08.2016 р. №22-0003/67025.

Приклад 1. 90 денний період щодо розрахунків за експортним контрактом закінчився 25 липня 2016 р. Фактичне зарахування валютної виручки - 8 серпня 2016 р. Чи виникає пеня?

Ні, у такому випадку пеня не нараховується, оскільки за липень 2016 року було перевищення 90-денного строку розрахунків, але не перевищено 120-денний строк розрахунків.

Приклад 2. 120-денний період щодо розрахунків за імпортним контрактом закінчився 25 серпня 2016 р. Сума розрахунків – 1000 дол. США. Фактична оплата за імпорт - 8 вересня 2016 р. Чи виникає пеня?

Так, у цьому випадку пеня нараховується, оскільки відбулося перевищення 120-денного строку розрахунків.

Період нарахування пені

День виникнення порушення - це перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків (п. 1.1 розд. 1 Інструкції №136).

Отже, саме з цього дня і починається нарахування пені, яке закінчується у день проведення розрахунків (включаючи такий день).

Приклад 3. Сума простроченого платежу - 1000 дол. Строк, за який нараховується пеня - з 26.08.2016 по 08.09.2016 р. Офіційний курс НБУ на дату виникнення заборгованості – 25 грн/дол.

Розрахунок пені: (25*1000*0,3%* 14 к.д.): 100% = 1050 грн.

Хто стягує пеню та як відбувається її стягнення

Згідно зі ст. 4 Закону №185 органи доходів і зборів мають право за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Відповідно до п. 5.1 та п. 5.9 Інструкції №136, банк надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень в разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені у висновках) виручки, товарів.

Відповідно до пп. 54.3.3 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, передбачених цим Кодексом або іншим законодавчим актом, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері ЗЕД, є контролюючий орган.

При цьому суб’єкти господарювання не самостійно розраховують та сплачують пеню до бюджету, а очікують на відповідне повідомлення-рішення.

Наразі податковий орган на суму нарахованої пені надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення за формою «С» (Додаток 10 до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 28.12.2015 р. №1204).

Якщо підприємство погоджується з нарахованою податковим органом пенею, то воно повинно сплатити пеню протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення. Такий порядок сплати грошових зобов’язань встановлено п. 57.3 ПКУ.

Зауважимо, що нараховані податковим органом і визнані підприємством суми пені включаються до інших операційних витрат на субрахунку 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» (п. 20 П(С)БО 16 «Витрати»).