Експорт товарів: особливості валютного нагляду

«Вісник. Офіційно про податки»

На сьогодні відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Законом №2473, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону.

Акценти

Граничні строки розрахунків для експорту товарів — 365 календарних днів.

Банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією.

Вимога щодо завершення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначну суму (150 тис. грн), не застосовується у разі дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій.

Граничні строки розрахунків не поширюються на суми незначної незавершеної операції з експорту лише у разі відсутності ознак дроблення операцій з експорту.

Граничні строки розрахунків

Законом №2473 Нацбанк наділений правом встановлювати граничні строки розрахунків з експорту та імпорту товарів та мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються ці строки.

Граничні строки розрахунків для експорту та імпорту товарів за п. 21 розділу II Положення №5 — 365 календарних днів. При цьому такі граничні строки поширюються й на незавершені експортні та імпортні операції резидента, за якими до 07.02.2019 р. не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків (або строків, визначених у висновках центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків) (п. 2 Постанови №7).

Водночас п. 22 Положення №5 передбачено, що вищезазначені граничні строки розрахунків:

• не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (включаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Нацбанком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’яз­ковому фінансовому моніторингу. Йдеться про так званий незначний розмір валютної операції (пп. 7 п. 2 розділу І Положення №5). На сьогодні цей розмір становить 150 тис. грн (ч. 1  ст. 15 розділу ІІІ Закону №1702);
• застосовуються з урахуванням установлених Нацбанком за поданням КМУ ­винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки (абз. 2 ч. 1 ст. 13 Закону №2473). Такі винятки та особливості, передбачені постановою НБУ №67. Зокрема, граничні строки не поширюються на послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються.

Роль банків

Порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами (крім банків) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту визначено Інструкцією №7.

Банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за опера­цією з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (тобто, кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не у повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією (п. 6 розділу ІІ Інструкції №7).

Відлік установлених Нацбанком граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів банк розпочинає з дати оформлення митної декларації (далі — МД) типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта чи іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню) (п. 7 розділу ІІ Інструкції №7).

Завершується здійснення банком валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за експортною операцією у таких випадках:

• якщо сума незавершених розрахунків за такою операцією не перевищує вказаної незначної суми. Сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог) (пп. 1 п. 9 розділу ІІІ Інструкції №7);
• після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар/акредитив (включаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар, або в порядку, визначеному п. 162 розділу IV цієї Інструкції) (пп. 2 п. 9 розділу III Інструкції №7);
• у разі заміни кредитора в зобов’язанні за операцією з експорту товарів — після зарахування на поточний рахунок резидента — нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом — первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов’язанні за операцією з експорту товарів (пп. 6 п. 9 розділу III Інструкції №7).

Дроблення операцій

Вимога щодо завершення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначну суму, не застосовується у разі дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій (абз. 2 пп. 6 п. 9 розділу III Інструкції №7).

Дроблення операції з експорту товару — це штучне ділення поставки товару за операцією з експорту товару, що передбачає одночасну наявність таких ознак:

• операції з експорту товару здійснюються одним резидентом;
• операції, пов’язані між собою одним контрагентом-нерезидентом та договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується у міжнародній практиці та може вважатися договором);
• сума кожної операції з експорту товару є меншою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу (150 тис. грн);
• сума операцій з експорту товару за календарний місяць перевищує десятикратний розмір операції на незначну суму (пп. 5 п. 3 розділу I Інструкції №7).

Тобто граничні строки розрахунків за операціями з експорту, за перевищення строку яких передбачено нарахування пені, не поширюються на суми незначної незавершеної операції з експорту лише у разі відсутності ознак дроблення операцій з експорту товару.

Правомірне зменшення валютної виручки

Пунктом 12 розділу III Інструкції №7 допускається зменшення суми грошових коштів, які мають надійти або на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару, або вартості товарів, що імпортуються, за умови, якщо протягом виконання зобо­в’язань за договором:

• відбувається перегляд ціни товарів у зв’язку з невідповідністю їхніх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору — на суму недопоставлених (недо­отриманих) та/або неякісних товарів. Рішення про таку невідповідність приймається Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті або іншим органом, уповноваженим розглядати спори, або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;
• відбувається повне або часткове повернення резиденту товару, що був поставлений нерезиденту за експортним договором, у зв’язку з повним або частковим невиконанням сторонами взаємних зобов’язань за експортним договором — на суму вартості такого товару, оформленого МД типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» та за наявності відповідної інформації в реєстрі МД;
• відбувається зміна умов експортного договору, за яким банком здійснюється валютний нагляд, унаслідок чого виконання нерезидентом зобов’язань за експортним договором резидента здійснюється шляхом поставки товару, — на суму зобов’язань, які виконуються шляхом поставки товару. Наявність таких обставин має бути підтверджена копією документа про внесення змін до відповідного експортного договору.

Ірина Бочко, головний державний ревізор-інспектор відділу перевірок представництв нерезидентів Управління планових перевірок Департаменту податкових перевірок трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування

***

Читайте також:

• Експорт та імпорт яких товарів буде ліцензуватися у 2020 році? Проект переліку 
• Як правильно складати акт наданих послуг нерезиденту? 
• Розраховуєтеся з нерезидентом без участі банку: яка відповідальність?