Кабмін продовжив заборону на експорт протиепідемічних товарів до 1 серпня
Вилучено з «Моїх новин»
3 липня набрала чинності постанова КМУ №557. Нею продовжено до 1 серпня 2020 року заборону на експорт з України товарів протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання занесенню і поширенню Covid-2019
07.07.2020514
Посилання скопійовано
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Так, передбачено перенесення з 1 липня на 1 серпня 2020 року строку, на який було запроваджено ліцензування експорту товарів протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання занесенню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом Covid-2019.
Тобто заборону на експорт протиепідемічних товарів продовжено до 1 серпня 2020 року.
***
УВАГА! Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
заступник керівника електронних сервісів редакції «Дебет-Кредит», авторка та редакторка новин і тематичних розсилок
Закінчила Українську академію друкарства (Львів) за спеціальністю «Видавнича справа і редагування». Має понад 20 років досвіду в журналістиці та медіа, спеціалізується на створенні, редагуванні та розвитку цифрового контенту.
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
Проєктом наказу Мінфіна пропонується встановити принцип «перший прийшов – перший обслуговується» при експорті (остаточному вивезенні) товарів з України до інших країн світу, з якими Україною укладено міжнародні договори про вільну торгівлю
Кількість митних правопорушень в Україні зросла на 23%. Зафіксовано вилучення товарів і валюти на 352 млн грн, а суди за результатами розгляду справ наклали стягнень та конфіскацій на рекордні 5,3 млрд гривень
Для українських експортерів це означає обов’язковий збір у розмірі 3 євро за кожну товарну позицію, зазначену окремим рядком у митній декларації, а також нові вимоги щодо адміністрування ПДВ. Укрпошта вже адаптувала свої сервіси
ЄС з 1 липня 2026 року скасовує звільнення від мита на посилки вартістю до EUR150, а для дистанційних продажів B2C, які підпадають під новий режим, запроваджується тимчасове мито у розмірі EUR3 за кожну товарну підпозицію
Компанія поки є неплатником ПДВ. У червні придбали імпортні послуги. ПДВ нараховується на суму оплати в грн чи на суму, зазначену в інвойсі (валюта* курс НБУ на дату оплати)?
Юридична особа — платник податку на прибуток співпрацює з фізичними особами за цивільно-правовими договорами (ЦПД) та із фізичними особами — підприємцями (ФОП). Чи включаються відповідні витрати до складу витрат для цілей податку на прибуток? Чи є виплати на користь ФОП об'єктом оподаткування ПДФО та військовим збором для юридичної особи як податкового агента?
Працівник повернувся з відрядження 22.06.2026 р.,але не повернув залишок коштів вчасно. 24.06.2026 р. відбув у наступне відрядження, яке теж було проавансовано.Як зараз повернути кошти за перше відрядження, щоб уникнути штрафів?
Підприємство на загальній системі оподаткування, високодохідник імпортує товар з Чехії. При отримані імпорту виявили бракований товар. За угодою з нерезидентом зменшили суму до сплати за поставлений товар, а саме підписали додаткову угоду про прощення боргу, на підставі якої підприємство списало кредитовську заборгованість перед нерезидентом. Які податкові наслідки для підприємства?
Чи має право юридична особа укласти безоплатний договір про співпрацю (надання послуг) із системним адміністратором — фізичною особою, та які податкові наслідки (визнання доходу, нарахування ЄСВ, ПДФО, військового збору, ризик визнання безоплатно отриманих послуг об’єктом оподаткування згідно з ПКУ) виникають у юрособи у зв’язку з цим?
