ДПС у Житомирській області відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 р. №2473 «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон №2473) з урахуванням вимог п. 52-1 – 52-5 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ щодо правомірності нарахування пені повідомляє таке.
Згідно з п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах другому – дев'ятому цього пункту.
Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Підпунктом 54.3.3 ПКУ визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку та збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Визначення поняття пені встановлено пп. 14.1.162 ПКУ, а саме: пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 3.1 ПКУ встановлено, що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі – закони з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим ПКУ.
При цьому п. 5.1 ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 ПКУ.
Враховуючи викладене, ПКУ регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абзац 1 п. 1.1 ПКУ).
Водночас правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права й обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушенні: ними валютного законодавства визначено Законом №2473.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону №2473 питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Частиною 3 ст. 3 Закону №2473 визначено, що у разі, якщо положення інших законів суперечать положенням Закону, застосовують положення цього Закону.
Частиною 5 ст. 13 Закону №2473 передбачено, що порушення нерезидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті, або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Відповідно до ч. 8 ст. 13 Закону №2473 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
Із системного аналізу зазначених вище норм ПКУ та Закону №2473 вбачається, що на пеню, нараховану відповідно до Закону №2473, не поширюються положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому норми Закону №2473 та інших нормативно-правових актів, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність, не звільняють від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19).
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!