Коментар до Наказу Мінфіну від 16.04.2022 р. №118
З набранням чинності Закону про фінмоніторинг податкові органи отримали доволі широкий доступ та ефективні інструменти для моніторингу за рухом капіталу з України, коштами резидентів, що розміщені на банківських рахунках або інвестовані в цінні папери чи в інші фінансові інструменти.
Якщо звернутись до ПКУ, то до функцій податкових органів (пп. 19-1.1.32, 19-1.1.37 ПКУ) належить, зокрема:
- організація взаємодії та обмін інформацією з державними органами інших держав згідно з міжнародними договорами України, здійснення міжнародного співробітництва у податковій сфері;
- здійснення контролю та надання допомоги у стягненні податкового боргу в міжнародних правовідносинах за запитами компетентних органів іноземних держав.
Для цього існує процедура згідно з Конвенцією про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах.
Зокрема, в ній йдеться про обмін інформацією, проведення одночасних податкових перевірок та участь у податкових перевірках за кордоном, а також надання допомоги в стягненні податків тощо. Тобто про взаємодію українських податківців та їх закордонних колег в адмініструванні сплати податків бізнесом та громадянами.
Причому на сьогодні така взаємодія застосовується і щодо операцій, пов’заних із російським капіталом та арештом активів громадян та юросіб РФ. З огляду на розширені підстави для складення спецзапиту до компетентних органів іноземних країн, вони заслуговують на особливу увагу.
Важливо! Відразу заспокоїмо українських суб’єктів ЗЕД: як і раніше, сам факт провадження зовнішньоекономічної діяльності підприємством - резидентом не є підставою для направлення спеціального запиту.
Про кого будуть запитувати?
У запиті вказуватимуть як дані щодо юросіб (ЄДРПОУ, дата та місце реєстрації), так і щодо фізосіб (тут йдеться про ФОПів-резидентів України, зареєстрованих як на території України, так і за її межами).
Запити можуть направлятися й щодо юросіб та ФОПів-нерезидентів.
Важливо! Раніше ми вже звертали увагу на українських біженців, які перебувають за кордоном та отримали тимчасовий захист на строк понад 183 дні. Вони можуть постати перед питанням невизначеності податкового резидентства. І ось у коментованому Порядку №118 передбачено надсилання таких спецзапитів й щодо (не)резидентів для з’ясування податкового резидентства та підтвердження такого статусу, виходячи з місця постійного перебування (наявності постійного житла в країні перебування, місце перебування сім’ї платника податків тощо). Хоча зі сторони самих платників існує окремий порядок за п. 108-1 ПКУ.
Додамо також, що у запиті може бути запитана інформація й щодо осіб, які перебувають або можуть перебувати в країні, до якої готується спеціальний запит, та мають відношення до діяльності платника податку.
Період запитуваної інформації
Якщо раніше запити стосувалися періоду, за який проводилась перевірка діяльності платника податків, то наразі ситуація змінилась.
Запити подаватимуться і про періоди, за які проводились заходи податкового контролю, і про податкові періоди, яких стосується запитувана інформація (якщо ці періоди відрізняються від періоду податкової перевірки).
Правда, при цьому податкові органи України, які складають запити, мають обов'язково зазначити причини виникнення такої різниці.
Розширені підстави для запитування інформації за кордон
Загалом, оскільки термін «спеціальний запит» означає запит про надання органу ДПСУ інформації щодо конкретних осіб чи операцій (в межах Конвенції про допомогу у податкових справах та міжнародних угод про подвійне оподаткування), то підстави для надсилання запиту мають цілком відповідати таким цілям.
Отже, до фактів перерахування коштів за межі України для подальшої легалізації (відмивання) доходів, підтвердження показників митної декларації та контролю за трансфертним ціноутворенням (що було й у попередньому Порядку №1247), додаються такі як:
- аналіз податкової звітності госпсуб'єкта (його філії, представництва, тощо), що свідчить про можливість заниження платником податків податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДФО при здійсненні виплат на користь нерезидентів (неправомірне застосування звільнення від оподаткування або пониженої ставки податку за міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування);
- під час проведення перевірок та/або звірок платників податків є необхідність встановити наявність простроченої дебіторської заборгованості у нерезидента перед резидентом;
- існує підозра, що платежі, здійснені на користь резидента іншої держави, не були задекларовані;
- платежі, що були здійснені резиденту іншої держави, що має ознаки компанії, яка:
- діє лише як проміжна ланка в інтересах іншої особи - бенефіціарного власника доходу;
- не декларує доходи та не подає фінансову звітність;
- підлягає пільговому режиму оподаткування відповідно до внутрішніх пільгових режимів країни.
Не відповіли на податковий запит: чи буде спецзапит?
Звісно, у цій ситуації багатьох платників податків цікавить інформація: чи буде податковий орган надсилати спецзапит, якщо платник податків не надасть інформацію на податковий запит (пп. 73.3, п. 78.1 ПКУ, зокрема), який стосується відносин з іноземними госпсуб’єктами чи в межах контролю за трансфертним ціноутворенням?
Тут доволі однозначна відповідь. Насамперед ініціатор спецзапиту повинен здійснити спробу отримати інформацію безпосередньо від платника податків способом, передбаченим законодавством України. Зазначення у спеціальному запиті способу одержання такої інформації та наслідків застосування цього способу є обов'язковим (пп. 6 п. 1 розділу ІІ Порядку №118).
Тому варто знати, що податкові органи перед зверненням до іноземної країни, мають спочатку скласти запит як платнику податків, так і отримати відповідну інформацію від Державної митної служби України, Держприкордонслужби тощо. Але, на нашу думку, відсутність чи наявність відповіді на запит від платника податків на території України, може й не визнаватись достатньою податковими органами.
Втім, відповідні спецзапити можуть надсилатись й іноземними податковими органами до ДПСУ.
Наостанок зазначимо, що сама інформація про контрагентів (інших конкретних осіб) чи про операції може збиратись органами ДПСУ й без спецзапиту, зокрема, для передачі іноземним країнам. Найбільше для таких випадків наших податківців цікавитимуть:
- користування платниками податків (у т.ч. контрагентами за ЗЕД-контрактами) повним або частковим звільненням від оподаткування за міжнародними угодами щодо подвійного оподаткування,
- схеми підприємницької діяльності, коли відповдіні операції та розрахунки здійснюються через одну чи більше країн,
- структурний підрозділ в одній із країн (країни-запитувача чи України), який (можливо) використовується для зменшення податку внаслідок штучного переміщення прибутку між пов’язаними підприємствами.
***