• Посилання скопійовано

Якщо не проводяться розрахунки із контрагентами з рф та республікою біларусь: що з валютним наглядом?

Як бути із ЗЕД-розрахунками за операціями з експорту до рф та/або до республіки білорусь? Чи буде штраф у разі ненадходження виручки, якщо граничні терміни розрахунків припадають на період дії воєнного стану?

Якщо не проводяться розрахунки із контрагентами з рф та республікою біларусь: що з валютним наглядом?

Податківці у ЗІР розповіли, що відповідно до пп. 2 п. 17 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова №18) уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь.

Водночас, з урахуванням змін, внесених до Постанови №18 згідно з постановою Правління НБУ від 08.03.2022 №44 «Про внесення змін до постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року №18», з 08 березня 2022 року у випадках, передбачених пп. 2 п. 17-2 Постанови №18, кошти, що надійшли із-за кордону в російських рублях/білоруських рублях (у тому числі ті, що надійшли у період до 08.03.2022), за операціями з експорту товарів можуть бути обмінені на міжнародному валютному ринку на іншу валюту (крім російських рублів/ білоруських рублів) для її подальшого зарахування на рахунки клієнта.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон №2473) НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлено п. 21 розд. ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, і становлять 365 календарних днів.

Пунктом 14-2 Постанови №18 визначено, що в період запровадження воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Згідно з п. 1-1 постанови Правління НБУ від 14.05.2019 №67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» тимчасово, з 24 лютого 2022 року на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів із дня його припинення або скасування припиняється перебіг граничних строків розрахунків для товарів, робіт і послуг, за якими проведені та не завершені до 24 лютого 2022 року операції з експорту та (або) імпорту товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності з іноземними суб’єктами господарської діяльності з місцезнаходженням у Російській Федерації або Республіці Білорусь, які створені та діють відповідно до законодавства зазначених країн (крім операцій, за якими граничні строки розрахунків настали до 24 лютого 2022 року).

Порушення резидентами граничного строку розрахунків, згідно із ч. 5 ст. 13 Закону №2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відс. суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону №2473, у разі якщо виконання договору за операціями, зокрема з експорту товарів зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого НБУ, та нарахування пені відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону №2473 зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

***

Читайте також: Незавершені до війни ЗЕД-операції із суб’єктами із РФ та Білорусі: НБУ може зробити винятки

Джерело: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «ЗЕД»