«Минулий тиждень видався максимально насиченим на євроінтеграційні процеси і передусім – на пошук варіантів захисту інтересів українських виробників в цих процесах, – інформує Дмитро Наталуха.
Річ у тім, що після 5 червня 2025 року минає термін дії автономних торговельних заходів (АТЗ), які ЄС запровадив для підтримки України після початку повномасштабного вторгнення.
Простими словами – це режим вільної торгівлі між ринком України і ринком ЄС без тарифів і квот.
Для української економіки це критично важливо, адже вільний експорт українських товарів на Єдиний Ринок дозволяє як буквально виживати українським компаніям, так і отримувати настільки потрібну для нашого подальшого воєнного зусилля валютну виручку.
Відповідно, продовження АТЗ або впровадження альтернативи йому – одне з ключових завдань (якщо не основне) всього економічного блоку влади як мінімум – до літа цього року, щоб захистити український інтерес.
Тому 17 березня ми провели спільне онлайн-засідання Комітету з питань економічного розвитку з Комітетом з питань міжнародної торгівлі Європейського Парламенту (INTA).
Ця зустріч – критична, адже на кону – буквально подальша безбарʼєрна торгівля між Україною та Європейським Союзом, і саме від INTA багато в чому залежить, чи буде вона продовжена.
Минулого року таке саме спільне засідання нашого Комітету із європейськими колегами увінчалось успіхом – європарламентарі тоді проголосували за продовження АТЗ ще на рік.
Цього ж року, зважаючи на турбулентність за океаном, важливість АТЗ особливо відчутна, і його припинення може стати певним економічним шоком для нашої економіки.
Тому наш посил був дуже простий, але чесний і прямолінійний: підтримка воєнного зусилля України – це не лише про зброю, це і про підтримку української економіки, а їй сьогодні потрібні автономні торгівельні заходи.
Хочете підтримати Україну – підтримайте продовження АТЗ.
Так, все настільки просто.
Адже якщо переговори не завершаться вчасно, відбудеться автоматичне повернення до тарифів та безмитних тарифних квот, які діяли до початку повномасштабного вторгнення.
А далі – потенційні закриття підприємств, втрата робочих місць, скорочення валютних надходжень та посилення економічної нестабільності.
Але продовження АТЗ вигідне не тільки Україні. ЄС так само має бути зацікавлений у його продовженні.
По-перше, за останні три роки європейські компанії також отримали значні вигоди від зростання експорту та імпорту між нашими країнами.
Українські товари вже є частиною європейських ланцюгів постачання, а наша аграрна продукція відіграє критично важливу роль у продовольчій безпеці Європи.
По-друге, будь-які торговельні бар’єри сьогодні лише загострюватимуть кризу в регіоні та посилюватимуть негативний ефект для всього ринку ЄС.
По-третє, українські підприємства, попри війну, виконують зобов’язання щодо адаптації до стандартів ЄС, реформують митне законодавство та впроваджують європейські норми у виробництво.
Ми усвідомлюємо, що лібералізація торгівлі викликає певні занепокоєння серед європейських виробників. Проте наше завдання – знайти баланс між інтересами української економіки та збереженням стабільності на європейському ринку.
Тобто це питання не тільки економіки, а й стратегічної стабільності та партнерства між Україною та ЄС.
І зі сторони Брюсселя, насправді, є позитивні сигнали, але про них – далі.
А висновок цього – мобілізуйте всі свої контакти в ЄС і агітуйте їх за продовження АТЗ.
Це справді критично важливо».