Коментар до ІПК ГУ ДПС у Вінницькій області від 15.05.2025 №2658/ІПК/02-32-07-06-13
Відразу зазначимо, що ДПС при наданні відповідей на поставлені запитання наводить лише норми законодавства, але висновків з них не робить, вочевидь надаючи таке право самому платнику податків. Тож і ми, з аналізу наведених норм, спробуємо зробити висновки самостійно.
1. Чи підпадає ця експортна операція, за якою кошти надійдуть в неповному розмірі, під валютний нагляд?
Відповідно до п. 6 розд. II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (далі – Інструкція №7) під валютний нагляд потрапляють операції, зокрема, з експорту товарів, розрахунки за які дату митного оформлення вивезення таких товарів, не завершені. Тобто кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі, або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією.
При цьому банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми (пп. 1 п. 9 розділу ІІІ Інструкції №7).
Незначний розмір валютної операції – розмір (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції), який є меншим ніж розмір, що установлений для фінансових операцій, які підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (пп. 7 п. 2 розділу І Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5).
Згідно зі ст. 20 Закону України від 06.12.2019 №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» наразі розмір, що установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, – 400 000 грн.
За курсом євро, встановленим НБУ на 19.05.2025 (46,449 грн за 1 євро) 400 000 грн – це 8 611,60 євро. Тобто це гранична сума, при недоплаті якої банк знімає операцію з валютного нагляду.
Якщо недоплата за ЗЕД-договором становитиме лише 2 000 євро, то банк має зняти її з валютного нагляду, не чекаючи остаточного розрахунку.
2. Які будуть штрафні санкції при перевірці податковим органом цієї операції, якщо за нею залишиться заборгованість покупця в розмірі 2000 євро?
Відповідальність за порушення граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями визначена ч. 5 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» і передбачає нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% від суми неодержаних грошових коштів.
Однак у наведеній ситуації йдеться про незначну суму заборгованості, яку банк (виходячи із наведеного вище) зніме з валютного нагляду, не чекаючи повного її погашення.
Якщо ЗЕД-договір знятий з валютного нагляду, пеня підприємству не нараховуватиметься.
3. Через який час можна буде списати цю дебіторську заборгованість і за рахунок витрат чи прибутку?
Конкретної відповіді на це запитання ДПС у коментованій ІПК не дає. Зазначає лише, що згідно із правилами бухгалтерського обліку підставою для списання дебіторської заборгованості є визнання її безнадійною.
Додамо, що відповідно до п. 4 НП(С)БО 10 безнадійна дебіторська заборгованість – це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої:
- минув строк позовної давності;
- існує впевненість, що вона не буде повернута боржником.
Тобто за нормами НП(С)БО 10 заборгованість стає безнадійною не лише тоді, коли минув строк позовної давності, а й тоді, коли підприємство впевнене в її неповерненні боржником.
Висновок: підприємство може або чекати закінчення строку позовної давності (з урахуванням особливостей обчислення позовної давності у сфері ЗЕД) або ж підписати з нерезидентом документ (договір, додаткову угоду, акт тощо) щодо «прощення» заборгованості за відповідним договором і списати її датою підписання такого документа. Адже саме цією датою «з’явиться впевненість» у тому, що цю заборгованість вже не буде погашено.
Що стосується списання заборгованості, то від редакції зазначимо, що вона списується згідно з п. 11 НП(С)БО 10:
- якщо щодо цієї заборгованості формувався резерв сумнівних боргів, то вона списується в рахунок зменшення цього резерву (Д-т 38 – К-т 362);
- якщо резерв не створювався або його недостатньо, то вона списується за рахунок витрат: Д-т 944 – К-т 362.
Тобто за рахунок прибутку заборгованість у будь-якому випадку не списується.