Наприкінці квітня Уряд схвалив законопроєкт про впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, пише "Економічна правда". І багато хто зрозумів цей проєкт закону так, ніби в Україні з’являться нові податки. Але це не так, запевняють експерти.
Насправді ухвалення цього законопроєкту не створює нових податкових зобов’язань, а лише сприятиме легалізації доходів окремих категорій працівників, які до цього залишалися "в тіні". Йдеться насамперед про водіїв сервісів райд-хейлінгу та кур’єрів, чия діяльність відбувається через цифрові сервіси. Це дозволить збільшити надходження до державного бюджету, не підвищуючи податки для тих, хто їх уже і так платить, а також не створюючи нові види зборів.
До слова, податкове регулювання діяльності, пов’язаної з цифровими платформами, вже давно запроваджено у Європі та працює ефективно. Тож Україна лише наслідує міжнародний досвід, не запроваджуючи нічого принципово нового. Що саме зміниться із запровадженням нового законопроєкту – у спецпроєкті "Економічної правди" та цифрової платформи Bolt.
Чому цифрові платформи стають податковими агентами
Після набуття чинності відповідного законопроєкту такі сервіси, як Bolt, Uklon та Uber, отримають статус податкових агентів. Це означає, що саме платформи відповідатимуть за адміністрування й сплату податків за осіб, які надають послуги через ці сервіси. Отже, користувачам цифрових платформ не доведеться розбиратися із тим, як функціонує ФОП і стежити за сплатою податків, а податковій службі не доведеться взаємодіяти із кожним окремим користувачем. Все це робитиме цифрова платформа, наділена статусом податкового агента.
Згідно з проєктом закону, для самозайнятих осіб передбачено пільгову ставку податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 5%, що значно нижче за стандартну ставку у 18%. До цієї суми додаватиметься ще 5% військового збору. Отже, податкове навантаження буде зіставне з тим, яке нині мають фізичні особи - підприємці (ФОПи) на спрощеній системі оподаткування – платники єдиного податку 3 групи, які сплачують податок за ставкою 5% від отриманого доходу, кажуть у Міністерстві фінансів. Невисока ставка встановлена для того, щоб стимулювати громадян не приховувати доходи, а мати стимул, навпаки, вивести їх із тіні.
Головна перевага нововведення – простота процесу сплати податків. Самозайнятим не доведеться самостійно подавати звітність чи здійснювати відрахування до бюджету. Усі необхідні операції за них здійснюватиме сама цифрова платформа.
"Більшість водіїв та кур’єрів згодні офіційно сплачувати податки за умови, що їм не доведеться реєструватися ФОПами та, відповідно, подавати щоквартальну звітність", – каже керівниця публічної політики в Bolt в Україні та Західно-Центральній Азії Юлія Маліч.
За її словами, згідно із законопроєктом, все, що потрібно від користувачів платформи – відкриття банківського рахунку, який буде використовуватися для отримання доходів через цифрові платформи. Очевидно, що проводити всі фінансові операції потрібно буде саме через цей рахунок.
У Мінфіні також додали, що, оскільки для контролю за правильністю оподаткування Державна податкова служба повинна мати доступ до інформації про рух коштів на банківських рахунках, які фізичні особи відкриють для отримання доходів через платформи, законопроєктом пропонується дозволити банкам передавати таку інформацію податковій на запит. Запропоновані зміни стосуються виключно тих фізичних осіб, які користуватимуться 5-відсотковою ставкою, 5-відсотковим режимом оподаткування доходів від здійснення звітної діяльності, та спрямовані на протидію зловживанню фізичними особами таким режимом оподаткуванням.
Загалом використання спеціальних банківських рахунків для отримання доходів від цифрових платформ відповідає міжнародному досвіду. Наприклад, в Австрії та Чехії водії сервісів райд-хейлінгу також використовують окремі рахунки виключно для професійної діяльності. Водночас в Австрії оплата послуг дозволена лише у безготівковій формі, тоді як у Чехії клієнти можуть розраховуватися готівкою. У такому разі водії самостійно зараховують ці кошти на свій спеціальний рахунок через платіжні термінали.
Законопроєкт про впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, не запроваджує нових податків, наголошують у Міністерстві Фінансів.
"Він лише передбачає надати право фізичним особам – підзвітним продавцям цифрових платформ – користуватися режимом оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, за ставкою 5% податку на доходи фізичних осіб", – йдеться у відповіді на запит "Економічної правди" до Мінфіну.
Данило Гетманцев, Голова парламентського Комітету з фінансів податкової та митної політики:
"Та, втім, довіряти свої податки цифровій платформі – не обов’язково... У самозайнятих також буде змога самостійно сплачувати податки та подавати декларації. Така опція буде доступна у разі реєстрації користувачів цифрових платформ як ФОПів. Це працює й у зворотному напрямі. Якщо особа здійснює свою професійну діяльність як ФОП, вона не зможе передати адміністрування своїх податків цифровій платформі".
На можливі недоліки законопроєкту звертає увагу народний депутат Ярослав Железняк.
"По-перше, у нас є два типи платформ. Є платформи, на яких, умовно, працюють самозайняті люди, як, наприклад, Uber або Glovo. Їм цей законопроєкт вигідний, для них він підходить, їм все подобається. Звісно, є деталі та нюанси, як воно має працювати, але в цілому вони ок. А є інші платформи, типу Prom.ua, OLX, «Кабанчик» і навіть якоюсь мірою OnlyFans. І тут уже не зрозуміло, як такі платформи будуть реалізовувати податкове агентство навіть з погляду утримання грошей, адже через них гроші проходять, як через перший тип платформ.
А по-друге, ухвалення законопроєкту створить купу проблем у стилі «штраф за отримані 200 гривень». Я переконаний, що для того, аби це не зачепило умовно середньостатистичну людину, потрібно вводити якісь порогові суми, після яких починається оподаткування. І також подумати, що з цим окремим банківським рахунком, бо це надмірне регулювання", – висловив думку нардеп у коментарі "Економічній правді".
Що потрібно, аби нововведення запрацювало
Як зазначають у Мінфіні, нова схема адміністрування податків є дуже простою для користувачів цифрових платформ. Окрім уже згаданого окремого рахунку для здійснення професійної діяльності, є всього кілька моментів на які потрібно звернути увагу.
Критерії для користувачів
Користувач має бути віком від 18 років і мати статус резидента – особи, яка має право на проживання і підлягає оподаткуванню.
Важливо:
- він не повинен мати найманих працівників;
- він не повинен перебувати під санкціями;
- такий користувач не може продавати підакцизні товари (алкоголь, тютюн тощо).
Податок платиться з усієї суми доходу, яку продавець отримує за свої послуги чи товари, без вирахування комісій чи зборів платформи.
Для тих, хто продає товари через цифрову платформу лише зрідка – не більше трьох продажів на суму до 2000 євро на рік, – відкривати окремий рахунок не обов’язково. У такому разі теж діє пільгова ставка 5%, а податок за людину перерахує сама платформа, через яку відбувся продаж.
Однак якщо особа отримує суттєві доходи через цифрову платформу, правила для неї також зміняться. Якщо обсяг доходу перевищує 834 мінімальні зарплати (тобто понад 6,6 мільйона гривень) – тоді ставка оподаткування 18% плюс 5% військового збору.
"Це можна порівняти з податком на доходи ФОП на загальній системі оподаткування, які сплачують податок за ставкою 18% від чистого оподатковуваного доходу, яким є різниця між виручкою і документально підтвердженими витратами", – зазначають у Міністерстві фінансів.
За словами генерального менеджера Bolt в Україні Сергія Павлика, цифрові платформи готові виконувати роль податкових агентів, хоча це і потребує додаткових зусиль та інвестицій.
"Для бізнесу додаткове адміністрування – завжди додатковий тягар, оскільки потребує налаштування процесів, репортингу, ведення обліку. Але ми це готові робити, щоб спростити життя нашим партнерам. Ми розуміємо, що якби кожен водій адміністрував свої податки – це навантаження на водія і податкову. Тому ми вбачаємо роль платформи в тому, щоб дбати, аби результат було досягнуто без обтяжень. Таку інвестицію ми вважаємо виправданою, щоб водії, наприклад, змогли сконцентруватися на наданні послуг та отриманні доходу", – наголошує Сергій Павлик, генеральний менеджер Bolt в Україні.
У разі якщо сама цифрова платформа не захоче ставати податковим агентом, їй доведеться вимагати від усіх своїх користувачів відкривати ФОПа. Наскільки це реально – питання риторичне. Тож, ймовірно, усі великі цифрові платформи таки підуть на те, щоб адмініструвати податки своїх користувачів
Скільки грошей вдасться зібрати
Хоча експерти вважають законопроєкт важливою ініціативою для наповнення бюджету України під час війни, у Мінфіні поки що не можуть дати точну оцінку, скільки грошей вдасться зібрати.
"Реалізація положень законопроєкту матиме позитивний вплив на показники бюджетів з податку на доходи фізичних осіб та військового збору тому, що сприятиме виведенню з тіні значної частки доходів фізичних осіб, які стануть підзвітними продавцями цифрових платформ. Під час повномасштабної війни в Україні це важливо, адже всі кошти, які надходять у державний бюджет через податки та внутрішні запозичення, використовуються перш за все для забезпечення потреб сектору безпеки та оборони. Таке фінансування є пріоритетним.
Вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів буде залежати від кількості фізичних осіб – підзвітних продавців, які отримають право на оподаткування доходів за ставкою 5%, та обсягу отриманого ними доходу", – розповідають у Мінфіні.
Інші експертні органи, що провели оцінку впливу від реалізації законопроєкту, називають різні цифри. Наприклад, за даними Економічної експертної платформи, це може принести державі до 2 млрд грн на рік. А за підрахунками фінансово-податкового комітету Ради, державний бюджет у разі прийняття законопроєкту додатково отримає близько 10 мільярдів гривень щороку.
Коли запрацюють зміни
Законопроєкт, після тривалої роботи фахівців, яка велася ще з 2024 року, був схвалений наприкінці квітня 2025 року. Вже 30 квітня він був зареєстрований у Верховній Раді, а ще за кілька днів – переданий на розгляд комітетів.
27 травня проєкт закону був підтриманий комітетом Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу.
"Зазначений проєкт закону розроблений з метою гармонізації національного податкового законодавства з правом Європейського Союзу та Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Зокрема, законопроєкт спрямований на імплементацію положень Директиви DAC7, це Директива Ради Європейського Союзу від 22 березня 2021 року, її номер 514, про внесення змін до основної директиви 2011 року №16 "Про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування", а також модельних правил ОЕСР щодо звітності операторів цифрових платформ. Міжнародний обмін інформацією відбуватиметься відповідно до Міжнародної багатосторонньої угоди DPI (Digital Platform Information), розробленої Організацією економічного співробітництва та розвитку. Наразі сторонами цієї угоди є 29 країн, з них більшість країн-членів Європейського Союзу.
Також хочу зауважити, що цей проєкт закону спрямований на забезпечення переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу, він включений до порядку денного та презентації до двосторонніх зустрічей скринінгу з Європейською комісією", – розповіла під час представлення законопроєкту директорка Департаменту міжнародного оподаткування Міністерства фінансів України Людмила Паламар.
Перш ніж запрацювати, документ має також бути проголосований у Парламенті у двох читаннях, а потім ще підписаний Президентом України.
Наразі законопроєкт ще не готовий до розгляду навіть у першому читанні, але експерти розраховують, що приблизні строки прийняття законопроєкту будуть зрозумілі уже в липні. Очікується, що всі етапи розгляду будуть пройдені протягом 2025 року, а нововведення запрацюють з 2026 року.
А ось Ярослав Железняк ставиться до ухвалення законопроєкту скептично. За його словами, програма співпраці з МВФ не вимагає ухвалення законопроєкту, а лише внесення його на розгляд у певні строки – до кінця квітня 2025 року, що й було зроблено.
"Я не думаю, що вони будуть швидко з ним рухатись і взагалі будуть рухатись", – вважає нардеп.
***
Читайте також: