«Економічна правда» розповідає, що більшість непопулярних податкових вимог міжнародних партнерів вирішили об'єднати в одному законопроєкті. Однак для його ухвалення уряду доведеться йти на компроміс з народними депутатами. Які шанси на успіх?
Наприкінці 2025 року Україна видихнула з полегшенням: доля фінансування багатомільярдної «діри» в бюджеті на наступні два роки здавалася вирішеною. Євросоюз знайшов спосіб виділити 90 млрд євро фінансової допомоги, частину якої спрямують на війну та закупівлю зброї.
Проте розслаблятися рано. Євросоюзівці навідріз відмовляються надавати необхідні кошти Україні, якщо вона не зможе домовитися про нову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Для отримання останньої необхідно виконати «домашнє завдання» – prior actions. Без них Рада директорів фонду навіть не розглядатиме питання про погодження нової програми з Україною.
Зробити це непросто, адже в парламенті триває політична криза, розбурхана «Міндічгейтом». Знайти необхідну кількість голосів украй складно навіть для ухвалення нейтральних з погляду політичних рейтингів законів. Назбирати ж понад 226 депутатів, які погодяться скасувати пільгу для міжнародних посилок чи підвищити військовий збір – виглядає неможливим. Навіть попри те, що від цього залежить фінансове виживання країни.
Які є шанси на ухвалення податкових змін та який «пряник» можуть запропонувати депутатам, аби вони погодилися підвищити податки?
МВФ «гарчить» і не поступається
«Ви повинні вірити в себе, як лев. Тож вставайте вранці та гарчіть: арррр! Упевненість має значення», – так підбадьорювала директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва українців, які працюють в умовах російських обстрілів, відсутності світла й тепла.
Багато кого ця порада очільниці одного з ключових кредиторів України здивувала. Мабуть, найбільше – українських чиновників. Протягом останнього візиту Георгієвої до Києва урядовці та парламентарі намагалися переконати її пом'якшити деякі вимоги МВФ. Особливо ті, що стосуються перегляду податкових норм.
Зокрема, ідеться про:
- ухвалення закону про скасування пільги на безмитне ввезення міжнародних посилок вартістю до 150 євро;
- ухвалення закону про оподаткування доходів від цифрових платформ (його часто називають «податком на OLX»);
- закріплення ставки військового збору на рівні 5% назавжди (наразі передбачається, що ставка збору зменшиться до 1,5% з 1 січня року, який настане після скасування воєнного стану);
- ухвалення рішення, яке заборонить ФОПам-платникам єдиного податку брати участь у державних тендерах;
- внесення до Верховної Ради законопроєкту про запровадження податку на додану вартість для ФОПів;
- внесення законопроєкту про запровадження критеріїв трудових відносин, аби побороти схему з використання ФОПів замість найму.
Україна почала домовлятися про нову програму з МВФ ще восени 2025 року. Тоді влада погодилася на доволі жорсткі вимоги фонду на тлі корупційного скандалу навколо закупівель в «Енергоатомі» («Міндічгейту»). Проте вже в січні 2026-го рішучості в урядовців стало менше. Не в останню чергу – через ситуацію в енергетиці та її вплив на економіку.
Проте вимкнення електрики, водо- і теплопостачання не змусили Георгієву зглянутися на українську владу та відступити щодо своїх вимог, на які ця влада вже погоджувалася раніше.
Хоча розмір програми з МВФ незначний – розтягнуті на наступні чотири роки «лише» 8,2 млрд дол., проте без неї Україна не зможе отримати фінансування від інших партнерів. Зокрема – 90 млрд євро від Євросоюзу – головного джерела покриття дефіциту бюджету та закупівлі зброї на наступні два роки. Отже, альтернативи тому, аби виконати все обіцяне, в України немає.
Один великий закон та маленький «пряник»
«У парламенті – політична криза. Багато депутатів грають у гру «чим гірше уряду – тим краще». Загалом це нормальний стан, проте коли від цього стає гірше державі, це переходить певні межі», – так один з депутатів у керівництві «Слуги народу» відповів на питання, чи зможе Верховна Рада проголосувати за необхідні для програми МВФ законопроєкти.
Імовірно, через складну ситуацію з голосами більшість непопулярних податкових вимог вирішили об'єднати в один законопроєкт. Співрозмовники ЕП в парламенті охрестили його «одним великим податковим законом» за аналогією з «Одним великим прекрасним законом», ухвалення якого Конгресом США у 2025 році вимагав Дональд Трамп.
В українську версію One big beautiful bill увійде податок на цифрові платформи, скасування пільги на безподаткове ввезення міжнародних посилок та закріплення ставки військового збору на рівні 5%. Усі ці норми планують включити в законопроєкт про оподаткування цифрових платформ між його першим та другим читаннями.
«Відповідні правки вноситиме уряд», – не під запис висловлює своє сподівання один з депутатів.
Як знайти голоси за ухвалення настільки непопулярних змін? Імовірно, аби заохотити депутатів підтримати підвищення податків, їм запропонують «пряник». Троє співрозмовників ЕП у Верховній Раді та керівництві «Слуги народу» називають таким «пряником» скасування довічного статусу PEP (politically exposed person – політично значущої особи).
«Для депутатів це болісне питання. Цей статус закриває для них роботу з більшістю банків. Наприклад, Приватбанк просто блокує рахунки PEPам. Через це в нас ніхто не хоче йти на публічну службу», – розповів ЕП один з депутатів, знайомий з планами щодо перегляду цього статусу.
Депутати вже не вперше намагаються зняти із себе довічний статус PEP. Восени 2022 року вони проголосували за правку, яка залишала статус PEP лише на три роки після звільнення, а не на все життя. Однак згодом з великими труднощами, під тиском МВФ та інших партнерів довічний статус PEP повернули.
Імовірно, правка про PEP буде в тому ж законопроєкті, що й скасування пільг для міжнародних посилок та оподаткування цифрових платформ. За задумом, її також повинен буде вносити уряд між першим та другим читаннями документа.
Чи потрапить «солодкий пряник» у «гіркі» податкові зміни – поки що не відомо. Депутати планують розглянути «великий податковий закон» у першому читанні на початку лютого. Лише після цього до законопроєкту будуть вноситися правки, про які урядовці домовляться з депутатами.
Компроміс щодо ПДВ для ФОПів
Найбільш скандальна вимога МВФ – запровадження податку на додану вартість для ФОПів. Проте, на відміну від пільги на посилки, військового збору чи оподаткування цифрових платформ, законопроєкт про ПДВ необхідно не ухвалювати, а лише внести у Верховну Раду. Тож ця норма не увійшла до «великого податкового закону».
Текст законопроєкту про ПДВ для ФОПів Мінфін оприлюднив 18 грудня. Після публічного обговорення уряд мав внести документ у парламент у середині січня. Однак відповідного рішення не ухвалили.
Ба більше, Кабмін ухвалив постанову, якою запровадив спеціальні одноразові виплати в розмірі 7,5-15 тис. грн ФОПам через проблеми з електроенергією. «Уряд, як завжди, «послідовний»: у той час, коли треба говорити про підвищення податків для ФОПів, їм пропонують роздавати гроші», – не під запис обурюється один з депутатів.
Проти вимоги запровадити ПДВ для ФОПів виступають не лише урядовці, затягуючи внесення відповідного законопроєкту до парламенту, а й представники бізнесу та аналітичних центрів. Цілком імовірно, що остаточний варіант цього документа буде не таким суворим, як пропонується наразі.
За словами двох співрозмовників ЕП, які обговорювали цю норму з представниками МВФ, фонд не відступив від принципової позиції щодо запровадження ПДВ для ФОПів, проте дав українській стороні простір для переговорів. Зокрема, можуть переглянути поріг доходу, після досягнення якого ФОПам потрібно буде сплачувати ПДВ: з 1 млн грн до 2 млн грн.
Крім того, урядовці вели переговори щодо дати набуття змін. Наразі законопроєкт пропонує запровадити ПДВ з 1 січня 2027 року, проте українська сторона хоче прив'язати її до завершення великої війни.
Насамкінець податковій можуть заборонити блокувати накладні з ПДВ для ФОПів. Ця норма має значно спростити адміністрування податку і вберегти малий бізнес від численних судових витрат та відволікання доходів.
Поки що незрозуміло, чи погодяться міжнародні партнери на всі послаблення податкових вимог. Особливо якщо разом з ними Верховна Рада наступить на ті ж граблі і спробує скасувати довічний статус PEP. Однак час на ухвалення необхідних змін спливає: без програми МВФ та прив'язаного до неї фінансування ЄС гроші в Україні закінчаться вже у квітні.
***
Читайте також:
- Воєнний збір у 5% назавжди: нова вимога МВФ
- До чого приведе реєстрація платниками ПДВ для ФОПів
- Урядове обгрунтування ПДВ для ФОПів є нереалістичним: позиція бізнесу
- Яка основна причина введення ПДВ для ФОПів з 2027 року: що відповіло Мінекономіки
- Податкові зміни – 2026: що та для кого із платників податків змінилось із 1 січня 2026 року?