Форс-мажор під час війни: документальне оформлення та практика Верховного Суду

1. Ситуація 1. Чи можна ініціювати зміни до договору через війну?
2. Ситуація 2. Чи можна надати сертифікат ТПП пізніше?
3. Що точно не є форс-мажором?
4. Застосування форс-мажору: як скласти договір правильно
5. Що реально працює на практиці у разі виникнення спору?

Ще кілька років тому бізнес часто виходив із простої логіки: є форс-мажор – немає відповідальності. На сьогодні ситуація дещо змінилась: спочатку був карантин, потім оголосили воєнний стан, і те, що раніше здавалося ще й неабияким форс-мажором, стало повсякденним життям мільйонів українців. Але вони продовжують вести бізнес, виконувати договори, сплачувати податки тощо. Тобто навіть в такій ситуації хтось виконує свої обов’язки, а хтось ні. І для того щоб уникнути відповідальності за це, треба довести, що були певні події, які завадили саме вам виконати ці обов’язки!

Судова практика 2023–2025 років сформувала доволі жорсткий підхід:

• форс-мажор не є автоматичним,
• сертифікат ТПП – не «індульгенція»,
• ключове – доказ неможливості виконання обов’язків.

Яка позиція Верховного Суду?

Судді виходять з того, що:

• сам факт воєнного стану не звільняє від відповідальності,
• необхідно довести вплив конкретної події на можливість виконання конкретного зобов’язання, 
• сертифікат ТПП оцінюється разом з іншими доказами.

Сучасний тренд у судах: індивідуальний підхід до кожної ситуації. Тож розглянемо окремі практичні ситуації.

Ситуація 1. Чи можна ініціювати зміни до договору через війну?

Скажімо, підрядник уклав договір вже під час воєнного стану.

Під час виконання:

• часті повітряні тривоги,
• обстріли,
• мобілізація працівників,
• перебої у постачанні.

Підрядник:

• вчасно повідомив Замовника про форс-мажор,
• отримав сертифікат ТПП,
• звернувся до суду з вимогою продовжити строк договору.

Висновок суду (постанова Верховного Суду від 10.10.2024 у справі №910/332/24) був невтішний – у позові було відмовлено, оскільки:

• форс-мажор – не підстава для зміни договору,
• це лише підстава для звільнення від відповідальності,
• воєнний стан вже було оголошено на момент укладення договору,
• сторона (підрядник) прийняла на себе всі ризики та розуміла їх під час укладення договору (грудень 2022 р.).

Якщо договір укладено під час воєнного стану – посилання на воєнний стан як «непередбачувану» обставину не є підставою для внесення змін до договору (через форс-мажор).

Докладніше про це можна почитати у статті «Договір, що укладений під час воєнного стану, не можна змінити через посилення обстрілів».

А що відбувається, якщо договір залишається незмінним, але постачальник його не виконує через ті самі обставини, через які він просив внести до договору зміни? У такому випадку, за загальним правилом, він повинен повідомити другу сторону договору (покупця) про неможливість виконання певних операцій та надати докази того, що в цьому немає його вини – наприклад, сертифікат ТПП.

Ситуація 2. Чи можна надати сертифікат ТПП пізніше?

Уявимо собі, що постачальник надав покупцю листа про неможливість виготовлення та своєчасної поставки товару через форс-мажорні обставини.

Зразок 1. Лист про форс-мажорні обставини, які заважають виконати умови договору

(Завантажити)

 

При цьому постачальник:

• не виконав поставку,
• повідомив про форс-мажор,
• але сертифікат ТПП надав пізніше.

Покупець вимагає сплати штрафу у розмірі, встановленому договором поставки.

Як не дивно, але в описаній ситуації суд (постанова ВС від 06.07.2023 у справі №910/4234/22) став на бік постачальника.

Але лише частково та наголосив, що:

• сертифікат ТПП можна надати пізніше,
• головна умова – вчасно повідомити про настання форс-мажору,
• але сертифікат ТПП про форс-мажор не є єдиним доказом неможливості виконання умов договору,
• описана ситуація вимагає доведення причинно-наслідкового зв’язку між настанням обставин непереборної сили та неможливістю виконання конкретного зобов’язання.

Зверніть увагу!

Для випадків стягнення штрафів за невиконання зобов’язань суди звертають особливу увагу на доведення об’єктивної неможливості виконання зобов’язання не сертифікатом ТПП, а іншим шляхом/способом.

Причому якщо сторони не визначили строк отримання сертифіката ТПП та наслідки порушення такого строку не зазначені безпосередньо у договорі, то цей сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з’ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин та подала іншій стороні повідомлення про це.

Висновок: важливіше не коли сертифікат було надано (незалежно від того, чи був строк надання сертифіката ТПП визначений за умовами договору чи ні), а чи доведено неможливість виконання зобов’язання за укладеним договором та чи є зв’язок форс-мажору із такою неможливістю.

Що точно не є форс-мажором?

Суди стабільно не визнають поважною причиною невиконання умов договору:

• подорожчання товарів,
• відсутність коштів,
• складність логістики,
• загальну економічну ситуацію в країні.

Це вважають підприємницьким ризиком навіть під час дії воєнного стану.

Застосування форс-мажору: як скласти договір правильно

Окрім наведених вище прикладів, судова практика 2023 – 2025 років сформувала сталий підхід до застосування форс-мажору, що вказує на те, що:

1. сам факт воєнного стану або інших кризових явищ не є автоматичною підставою для звільнення від відповідальності. Сторона повинна довести, що такі обставини вплинули саме на можливість виконання конкретного зобов’язання;
2. сертифікат ТПП не має наперед встановленої сили доказу. Він підлягає оцінці судом разом з іншими доказами, а його наявність не звільняє сторону від обов’язку довести причинно-наслідковий зв’язок;
3. ключовим є доведення неможливості виконання зобов’язання не лише у звичайний спосіб, а й будь-яким альтернативним способом. Саме відсутність таких доказів найчастіше стає підставою для відмови у застосуванні форс-мажору;
4. суди критично оцінюють дотримання сторонами договірного порядку повідомлення про форс-мажорні обставини. Несвоєчасне повідомлення може позбавити сторону права посилатися на форс-мажор, якщо інше не передбачено договором.

Зразок 2. Договір поставки з урахуванням актуальної практики форс-мажору

(Завантажити)

 

Водночас економічні труднощі, подорожчання товарів або відсутність фінансових ресурсів не визнаються форс-мажором, оскільки належать до підприємницького ризику.

Таким чином, судова практика свідчить про перехід від формального до індивідуального підходу: вирішальним є не сам факт форс-мажору, а його вплив на конкретне зобов’язання (неможливість саме його виконання).

Що реально працює на практиці у разі виникнення спору?

Це – зібраний пакет доказів:

• сертифікат ТПП, 
• листи контрагенту, 
• внутрішні накази, 
• акти простою, 
• фото/докази,
• Акти обстеження/про пожежу, 
• Витяг з ЄРДР, 
• звіт про оцінку збитків,
• Витяг з Реєстру пошкодженого майна.