Коли Держпраці може визнати договір між двома ФОП прихованими трудовими відносинами: позиція Верховного Суду

1. У чому полягає зміст справи?
2. Що вирішили суди попередніх інстанцій?
3. Які висновки Верховного Суду?
4. На що звернути увагу суб'єктам господарювання?
5. Де почитати більше про перевірки трудових відносин і ФОП?

Коментар до постанови Верховного Суду від 12.05.2026 у справі №280/10418/24

Три важливі висновки від Верховного Суду:

• Держпраці має повноваження накладати штрафні санкції на роботодавців на підставі в т.ч. акта фактичної перевірки, здійсненої органом ДПС, а не лише на підставі акта інспекційного відвідування:
• Факти порушення вимог законодавства про працю, встановлені ДПС, мають бути зафіковані у акті перевірки, а сам акт має бути наданий Держпраці в порядку взаємодії цих органів.
• Наявність договору про співпрацю між двома ФОПами не виключає можливості встановлення фактичних трудових відносин. Але для правової оцінки природи співпраці ФОПів суди мають дослідити певні обставини: графік роботи, табелі обліку робочого часу, відомості нарахування та виплати заробітної плати, (не)підпорядкування внутрішньому розпорядку, характер виконуваних обов'язків тощо.

Однією з поширених моделей взаємовідносин в бізнесі є співпраця двох фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП). Проте за певних умов таку співпрацю може бути розцінено як приховані трудові відносини.

Є багато причин, чому бізнес намагається шукати альтернативні шляхи оформлення трудових відносин: мінімізація податкового навантаження, спрощення процедури прийняття/звільнення, необов’язковість дотримання трудових гарантій, менший кадровий і бухгалтерський супровід тощо. Розуміючи це, держава запровадила жорсткий контроль та чималі штрафи, аби мінімізувати кількість прихованих трудових відносин.

Верховний Суд у коментованій постанові від 12.05.2026 у справі №280/10418/24 ухвалив проміжне рішення у спорі між ФОПами та Держпраці про накладення штрафу в сумі 240 тис. грн. за використання праці особи без належного оформлення трудових відносин.

Це рішення не є остаточним у справі (її направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції), проте воно є важливим, оскільки відображає підхід до посилення контролю за оформленням трудових відносин та перевірки реального змісту співпраці між суб’єктами господарювання. Проаналізуємо це рішення.

У чому полягає зміст справи?

Органом ДПС було здійснено фактичну перевірку діяльності ФОПа-1 (далі – Позивач), в ході якої встановлено факт використання праці ФОПа-2 без належного оформлення трудових відносин. За результатами розгляду матеріалів цієї перевірки Держпраці (далі – Відповідач) була винесена постанова про накладення на Позивача штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 240 000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивачка зазначила, що оскаржувана постанова не містить обґрунтованих мотивів накладення штрафу та відхилення її письмових пояснень, які були надіслані вчасно і до винесення оскаржуваної постанови. Позивачка вважає, що наявний договір співпраці між нею і ФОПом-2 спростовує твердження про приховані трудові відносини. Крім того, вона зазначила, що фактична перевірка була призначена та проведена ДПС з порушенням вимог податкового законодавства.

Заперечуючи позовні вимоги, Відповідач зазначив, що перед початком проведення фактичної перевірки було здійснено контрольно-розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі. Розрахункові операції провела продавець ФОП-2 із застосуванням ПРРО та видачею розрахункових документів від Позивачки.

ФОП-2 пояснила, що вона працює у Позивачки починаючи з 01.06.2024 на підставі договору про співпрацю. Контролерами було встановлено, що цей договір датується 13.06.2024, а згідно із випискою з ЄДР ФОП-2 була зареєстрована як ФОП 12.06.2024.

На що звернула уваги Держпраці?

ФОП-2 пояснила, що вона обіймає чітко визначену посаду – консультант. Повідомила про те, що ознайомлена з правилами внутрішнього трудового розпорядку та їм підпорядковується, має чіткий режим роботи: з 09:00 до 21:00 п’ять днів на тиждень, а також з нею проводився інструктаж з питань охорони праці на робочому місці.

Також Держпраці враховано, що у договорі про співпрацю немає чітко визначеної ролі ФОПа-2, окрім тієї, що вона будь-які розрахунки здійснює від імені ФОПа-1, тоді як все майно (товари та товарно- матеріальні цінності), що знаходяться в магазині, належать на праві власності Позивачці.

Через це Держпраці наполягає, що з 01.06.2024 по день проведення перевірки ФОП-2 працювала у ФОП-1 як найманий працівник без оформлення трудових відносин.

Що вирішили суди попередніх інстанцій?

Суд першої інстанції позов задовільнив, зазначивши, що рішення Держпраці було немотивованим і не враховувало пояснень Позивачки та наявності договору про співпрацю.

Суд апеляційної інстанції залишив в силі рішення першої інстанції, змінивши мотиви його прийняття.

Позиція апеляційної інстанції:

• Акт фактичної перевірки органу ДПС не є допустимим доказом для прийняття рішень органом Держпраці.
• Держпраці обмежена у можливостях штрафувати на підставі перевірок, проведених іншим контролюючим органом, якщо це прямо не врегульовано підзаконними актами.

Але Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду, а справу направив на новий розгляд. Чому?

Які висновки Верховного Суду?

Висновок 1. Щодо неможливості прийняття рішення органом Держпраці на підставі акта фактичної перевірки, здійсненої органом ДПС

З аналізу ст. 259 КЗпП та Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 №96, суд виснував, що Держпраці та її територіальні органи наділені контролюючими функціями за дотриманням роботодавцями законодавства про працю.

Водночас суд враховав, що право здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю на всіх підприємствах незалежно від форм власності та підпорядкування, з метою перевірки дотримання податкового законодавства, закріплено за податковими органами згідно з ч. 2 ст. 259 КЗпП.

У спірних відносинах розмір штрафу та суб`єкт, уповноважений його накладати, напряму визначені у нормах ст. 265 КЗпП.

Відсутність або наявність у період перевірки підзаконного нормативно-правового акта, який би передбачав можливість накладення штрафу на підставі акта фактичної перевірки ДПС, не може впливати на обсяг, зміст та порядок реалізації прав органів ДПС та Держпраці, змінювати чи скасовувати їх. Вони (права) належать вказаним суб`єктам владних повноважень відповідно до закону.

Держпраці має повноваження притягати до відповідальності суб`єктів правопорушень у разі виявлення податковим органом фактів порушення вимог законодавства про працю, фіксації їх у акті перевірки та надання його (акта перевірки) Держпраці в порядку взаємодії цих органів.

Висновок 2. Щодо визнання відносин між ФОПом-1 і ФОПом-2 трудовими

З урахуванням того, що суд апеляційної інстанції не оцінював інші доводи та докази у справі, Верховний Суд виснував, що суди мають оцінити та розглянути всі інші, наведені сторонами аргументи, як щодо суті порушення, так і щодо процедури проведення перевірки.

Зокрема, необхідно дослідити та оцінити договір суборенди нежитлового приміщення, укладений між ФОПом-3 та Позивачкою, що підтверджує факт здійснення Позивачкою господарської діяльності за адресою перевірки. Адже судом не досліджено інформації щодо здійснення чи не здійснення господарської діяльності ФОПом-2 за адресою перевірки.

Також судом акцентовано увагу, що до матеріалів справи долучений договір комісії, укладений між ФОПом-4 та Позивачкою. При цьому ним передбачена винагорода за реалізацію товарів саме ФОПом-1 і жодним чином у цьому договорі не фігурує ФОП-2.

Висновок Верховного Суду: Необхідно наново проаналізувати усю наявну інформацію і встановити, чи дійсно два самостійних ФОПа діяли на підставі угоди про співпрацю, або Позивачка уникає оформлення трудового договору шляхом реєстрації працівника як ФОПа. Тому справу повернуто на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

На що звернути увагу суб'єктам господарювання?

Як бачимо, правова позиція Верховного Суду полягає в тому, що:

• Держпраці має повноваження накладати штрафні санкції на підставі в т.ч. акта фактичної перевірки, здійсненої органом ДПС, а не лише на підставі акта власного інспекційного відвідування.
• Сама наявність договору про співпрацю між двома ФОПами не виключає можливості встановлення фактичних трудових відносин. Тому кожен договір із ФОПом про надання послуг, а тим паче, про виконання робіт, знаходиться під щільною увагою ДПС і Держпраці.
• Для правової оцінки природи співпраці з ФОПом суди мають дослідити певні обставини: графік роботи, табелі обліку робочого часу, відомості нарахування та виплати заробітної плати, (не)підпорядкування внутрішньому розпорядку, характер виконуваних обов'язків тощо. Розглядаючи такі спори, суди звертатимуть увагу на участь у господарських правовідносинах (договорах оренди, суборенди, закупівлі товарів та фактичної організації господарської діяльності) обох підприємців.
• Підставою для накладення штрафу є, зокрема, встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований та доведений належними доказами.

Під час воєнного стану, згідно з ч. 3 ст. 16 Закону №2136, штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовуються. Але тільки за умови виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю).

Тобто щоб уникнути цього штрафу, той, до кого завітала перевірка Держпраці, має отримати припис про усунення порушень і виконати його у строк, зазначений у такому приписі: оформити працівника на роботу з дати виникнення трудових відносин, внести зміни до бухгалтерського обліку та звітності щодо нарахування зарплати тощо. Якщо ж він не погоджується з думкою контролерів (не вважає відносини з ФОПом трудовими) і не виконує припис, Держпраці застосує штраф, який доведеться оскаржувати у суді.

Де почитати більше про перевірки трудових відносин і ФОП?

• ТЦК і Держпраці проводять спільні перевірки: що треба знати роботодавцям?
• Аутсорсинг бухобліку: коли перетворюється у приховані трудові відносини?
• Сімейні ФОП під наглядом податкової: коли бізнес ФОП-подружжя вважається дробленням