Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради на своїй сторінці у Facebook розповідає, що Верховний Суд поставив важливі орієнтири для бізнесу та працівників.
Практика залучення бухгалтерів «через ФОП» давно стала звичною для бізнесу. Але чи завжди така модель є безпечною? Відповідь на це запитання надав Верховний Суд, яка стала показовою для всієї країни.
Суть спору: що сталося?
Товариство уклало договір про надання бухгалтерських послуг з ФОП.
ФОП, у свою чергу, залучила фізичну особу – ОСОБА_1, яка фактично виконувала бухгалтерську роботу для товариства протягом майже двох місяців.
трудовий договір із цією особою не укладався;
повідомлення до податкової про прийняття на роботу не подавалося;
фактично бухгалтер працювала за графіком та виконувала поточні завдання підприємства.
Зрештою ОСОБА_1 звернулася зі скаргою до Держпраці щодо неоформлених трудових відносин.
Перевірка Держпраці: чи були порушення?
За результатами позапланової перевірки інспектори Держпраці дійшли висновку:
- фізична особа фактично виконувала функції головного бухгалтера без оформлення трудових відносин, що є порушенням ст. 21 та 24 КЗпП.
Було винесено припис про усунення порушень.
Однак суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік роботодавця – і саме це рішення скасував Верховний Суд.
Ключова позиція Верховного Суду
1. Формальний договір ≠ реальний зміст відносин
Верховний Суд наголосив:
- вирішальне значення має не назва договору, а фактичний характер виконуваної роботи.
Якщо особа:
- систематично виконує функції за посадою (а не разове завдання),
- працює за графіком,
- інтегрована у діяльність підприємства,
- має доступ до електронного підпису, звітності, банківських систем,
- виконує поточні доручення керівництва,
– це ознаки трудових, а не цивільно-правових відносин.
2. Бухгалтерський облік – це не «разова послуга»
Суд окремо звернув увагу:
- бухгалтерський облік ведеться безперервно,
- він є процесом праці, а не результатом виконання окремого завдання,
- функції головного бухгалтера мають постійний, системний та організаційний характер.
Тому, якщо ці функції виконує фізична особа без статусу ФОП, такі відносини можуть існувати виключно в межах трудового договору.
3. «Ланцюжок» через ФОП – зона підвищеного ризику
Схема, за якої підприємство укладає договір з ФОП, а фактичну роботу виконує інша фізична особа, може свідчити про:
- приховування трудових відносин;
- уникнення сплати ЄСВ, ПДФО та військового збору;
- позбавлення працівника трудових гарантій;
- створення штучних перешкод для захисту трудових прав.
Важливий сигнал і для роботодавців, і для працівників
Для роботодавців:
- оновлюйте контактні дані в ЄДР – ризик їх неактуальності несе бізнес;
- оцінюйте реальний зміст відносин, а не лише форму договору;
- бухгалтер, який працює «як штатний», має бути оформлений належно.
Для працівників:
- відсутність наказу чи трудової книжки не означає, що трудових відносин немає;
- вирішальне значення має фактичне виконання трудової функції;
- держава та суди стають на захист реального змісту правовідносин.
Що вирішив Верховний Суд?
– касаційну скаргу Держпраці – задоволено;
– рішення судів першої та апеляційної інстанцій – скасовано;
– справу – направлено на новий розгляд, з обов’язком встановити реальний характер відносин.
Висновок
Аутсорсинг – це не індульгенція.
Якщо фактично людина працює як працівник – закон вимагає трудового договору.
Постанова Верховного Суду у справі №140/10379/24 – чіткий орієнтир для бізнесу, сигнал для інспекцій і реальний інструмент захисту для працівників.
