
Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради зазначає, що 12.05.2026 Верховний Суд у справі №280/10418/24 ухвалив важливе рішення для бізнесу, яке стосується однієї з найпоширеніших схем оформлення роботи через ФОП.
У центрі спору — штраф Держпраці у розмірі 240 000 грн за нібито допуск працівника до роботи без належного оформлення трудових відносин. Однак справа виявилася значно складнішою, ніж звичайне питання про наявність або відсутність трудового договору.
Що сталося?
Під час фактичної перевірки податківці виявили у магазині особу, яка працювала продавцем-консультантом, проводила розрахункові операції через ПРРО ФОП та видавала покупцям фіскальні чеки.
Жінка пояснила, що працює на підставі договору про співпрацю, а не трудового договору. Водночас вона повідомила перевіряльникам, що:
- працює за графіком з 09:00 до 21:00;
- має п'ятиденний робочий тиждень;
- підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку;
- проходила інструктаж з охорони праці.
Крім того, вона була зареєстрована як ФОП лише за день до укладення договору про співпрацю.
Саме ці обставини стали підставою для висновку контролюючих органів про наявність прихованих трудових відносин.
Чому суди стали на бік підприємця?
Суд першої інстанції скасував штраф.
На думку суду:
- Держпраці фактично не обґрунтувала своє рішення;
- у постанові про накладення штрафу відсутні мотиви відхилення пояснень підприємця;
- не доведено факт виконання трудової функції;
- не встановлено виплату заробітної плати;
- між сторонами існував договір про співпрацю між двома ФОП.
Апеляційний суд залишив рішення по суті без змін, але пішов ще далі та фактично поставив під сумнів можливість накладення штрафу на підставі акта фактичної перевірки податкового органу.
Що сказав Верховний Суд?
Верховний Суд не погодився з підходом апеляційного суду.
Суд прямо підтвердив свою раніше сформовану позицію:
- акт фактичної перевірки ДПС є належним та допустимим доказом для Держпраці;
- податкові органи мають право виявляти факти використання незадекларованої праці під час перевірок;
- Держпраці має законні повноваження накладати штрафи на підставі матеріалів таких перевірок.
Фактично Верховний Суд ще раз підтвердив: відсутність спеціального підзаконного механізму не скасовує повноважень, прямо наданих законом.
Найцікавіше: Верховний Суд не визнав договір про співпрацю доказом відсутності трудових відносин
Попри критику позиції апеляційного суду, Верховний Суд також не підтримав автоматично позицію Держпраці.
Суд звернув увагу, що попередні інстанції не дослідили низку важливих обставин:
- чи справді обидва ФОП здійснювали самостійну підприємницьку діяльність;
- чи мав другий ФОП власне місце ведення бізнесу;
- чому розрахункові операції здійснювалися від імені одного підприємця;
- чи не використовувався статус ФОП для приховування фактичних трудових відносин;
- як співвідносяться інші договори, укладені позивачем, із реальним характером роботи особи.
Верховний Суд прямо зазначив, що необхідно встановити: чи дійсно два самостійних ФОП співпрацювали між собою, чи фактично роботодавець замінив трудовий договір реєстрацією працівника як ФОП.
Чому це рішення важливе?
Останніми роками співпраця з ФОП стала звичайною бізнес-практикою. Проте Верховний Суд вкотре наголошує: вирішальне значення має не назва договору, а реальний зміст відносин.
Якщо особа:
- працює за встановленим графіком;
- виконує функції штатного працівника;
- підпорядковується внутрішнім правилам;
- використовує ресурси роботодавця;
- діє від його імені,
то навіть наявність статусу ФОП та договору про співпрацю не гарантує відсутності трудових відносин.
Висновок
Постанова Верховного Суду є важливим сигналом як для роботодавців, так і для контролюючих органів.
Суд підтвердив право Держпраці використовувати акти фактичних перевірок ДПС як підставу для штрафів. Водночас він наголосив, що сам факт реєстрації особи як ФОП не спростовує можливість існування прихованих трудових відносин.
Тепер апеляційному суду доведеться детально дослідити реальний характер співпраці сторін і відповісти на головне питання: чи була це підприємницька діяльність двох незалежних ФОП, чи все ж таки замасковані трудові відносини.
