Відсутність рішення загальних зборів учасників товариства про встановлення посадового окладу директора не позбавляє його права на вихідну допомогу, розраховану з фактично отримуваної заробітної плати, якщо товариство було обізнане про її розмір, фактично виплачувало її та не мало спору щодо розміру такого окладу.
Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, розповідає Судова влада України.
Позивач майже три роки обіймав посаду директора товариства. Рішенням загальних зборів учасників товариства його було звільнено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. Після звільнення директор звернувся до суду з позовом, у якому, зокрема, вимагав стягнути з товариства належну йому вихідну допомогу.
Суд першої інстанції задовольнив позов у частині стягнення вихідної допомоги в розмірі шестимісячного середнього заробітку. Апеляційний господарський суд залишив рішення без змін. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ТОВ подало касаційну скаргу, стверджуючи, що директор самостійно встановив і виплачував собі заробітну плату без відповідного рішення загальних зборів, а тому такі виплати не можуть враховуватися при обчисленні вихідної допомоги.
Переглядаючи справу, Верховний Суд зазначив, що загальні збори учасників товариства мають виключну компетенцію щодо встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу. Водночас загальні збори протягом усього періоду перебування позивача на посаді директора не ухвалювали рішення про встановлення йому посадового окладу.
За таких обставин Верховний Суд погодився з висновками попередніх інстанцій про наявність «мовчазної згоди» учасників товариства щодо розміру виплат директору: вони були обізнані з розміром його посадового окладу, виплати здійснювалися, однак рішень про зміну умов оплати праці не ухвалювалося.
Оскільки колишній директор був звільнений за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, відповідно до ст. 44 КЗпП України йому належала вихідна допомога в розмірі не менше шестимісячного середнього заробітку. Товариство не здійснило таку виплату в день звільнення, порушивши вимоги ст. 116 КЗпП України.
При цьому Верховний Суд зазначив: якщо товариство вважає, що колишній директор неправомірно нараховував або отримував собі заробітну плату і цим завдав товариству збитків, воно може окремо вимагати відшкодування таких збитків. Однак це само по собі не є підставою для неврахування фактично отримуваної заробітної плати при розрахунку вихідної допомоги.
За результатами касаційного перегляду КГС ВС залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Постанова КГС ВС від 29 липня 2026 року у cправі №906/948/25.
Де почитати більше про зарплату в Україні у 2026 році?
- З чого складається зарплата в Україні?
- В які строки її потрібно платити?
- Чим відрізняється відрядна форма оплати праці від погодинної?
- Яка мінімальна зарплата у 2026 році?
- Як дотримуватися розміру МЗП, якщо оклад працівникам встановлений у розмірі, меншому ніж 8647 грн?
- Як врахувати індексацію при виплаті зарплати?
- Як правильно встановити строки виплати зарплати?
Тримайте 5 правил та 8 прикладів від експерта у статті від редакції «Дебет-Кредит»:
Також нагадуємо, що у 2026 році розмір мінімальної зарплати становить:
- у місячному розмірі – 8647 грн;
- у погодинному розмірі – 52 грн;
- а розмір мінімальної заробітної плати, що застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішенням суду – 1600 грн.
Офіційне визначення терміну «мінімальна зарплата», розміри мінімальної зарплати в Україні у 2000-2026 роках (місячна і погодинна), а також відповіді на головні питання про мінімальну зарплату ви знайдете у довіднику від редакції.
Про те, що таке мінімальна погодинна оплата праці, ми докладно розповідали у цій статті від редакції.
Про доплату зарплати до мінімальної та нарахування мінімального ЄСВ – читатйте тут. і тут.
А про індексацію зарплати у 2026 році – у цій статті.
