Розкриття банківської таємниці на запит ДПС: рішення Верховного Суду, наслідки та практичні рекомендації

1. Зміст справи: контрольна закупка та поштові повернення
2. Які умови для відкриття податківцям банківської таємниці платників податків?
3. Чому Верховний Суд відмовив ДПС у доступі до банківської таємниці?
4. Практичні рекомендації для бізнесу
5. Де почитати більше про розкриття банківської таємниці?

Коментар до постанови Верховного Суду від 12.08.2026 у справі №501/4276/25

Органи ДПС мають широкі повноваження для перевірки суб'єктів господарювання. Однак часто вони намагаються скоротити строки у процедурах, зокрема, отримання доступу до банківської таємниці.

Натомість практика Верховного Суду свідчить: аби отримати доступ до фінансових операцій підприємства (руху коштів та деталізації розрахунків) податківцям замало лише висловити підозру чи скласти акт перевірки. Постанова у справі №501/4276/25 є показовою ілюстрацією цього.

Зміст справи: контрольна закупка та поштові повернення

Все розпочалося з фактичних перевірок автозаправних станцій у Запоріжжі. Податківці провели контрольні закупки пального та зафіксували, що роздрібна торгівля підакцизними товарами супроводжувалася безготівковими розрахунками через POS-термінал ТОВ.

Прагнучи дослідити ситуацію глибше, ДПС направила на адресу підприємства письмовий запит про надання пояснень та документів. Проте листа підприємство не отримало – поштове відправлення повернулося з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Не зупиняючись, податковий орган видав наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ за понад дворічний період діяльності. Наступного ж дня інспектори вирушили за податковою адресою товариства. Не заставши там ані керівництва, ані представників, перевіряючі склали акт про неможливість проведення перевірки. Повторна спроба відправити цей акт поштою завершилася тим самим – конверт повернувся через закінчення терміну зберігання.

ДПС направила запит до Головного управління Нацполіції для встановлення місцезнаходження компанії та звернулася до банку платника із вимогою надати роздруківки руху коштів. Отримавши від банку відмову, податківці вирушили до суду з вимогою примусово розкрити банківську таємницю.

Як законодавство захищає банківську таємницю?

ЦКУ прямо гарантує таємницю банківських рахунків та операцій. Інформація іншим особам, зокрема держорганам, надається банком виключно у випадках та порядку, встановлених спеціальним законом (ч. 1 ст. 1076 ЦКУ).

Закон України «Про банки і банківську діяльність» відносить відомості про рахунки та операції клієнта до банківської таємниці та передбачає, що інформація, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, за рішенням суду (ч. 1, пп. 1, 2 ч. 2 ст. 60, п. 2 ч. 1 ст. 62).

ПКУ дозволяє ДПС отримувати за рішенням суду інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, але тільки за умови суворого дотримання процесуальних підстав (пп. 20.1.5, п. 73.3).

ЦПКУ визначає порядок розгляду таких справ та зобов'язує заявника детально обґрунтувати необхідність розкриття даних. Якщо підстави та повноваження не доведені, суд ухвалює рішення про відмову (п. 11 ч. 2 ст. 293, пп. 4, 5 ч. 1 ст. 348, ч. 2 ст. 350).

Які умови для відкриття податківцям банківської таємниці платників податків?

Верховний Суд виробив сталий підхід з цього питання:

• саме по собі неподання в установлений строк податкової декларації, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПКУ податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами ДПС перевірок за процедурою, визначеною гл. 8 ПКУ (перевірки). В цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення податковим органом обставин, за яких перевірки є неможливими або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці (постанова Верховного Суду від 09.02.2026 у справі №758/8300/24);
• у разі якщо підставою звернення до суду податкового органу із заявою про розкриття банківської таємниці є дії порушника податкового законодавства, і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів того, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо (постанова Верховного Суду від 08.05.2025 у справі №757/36020/23-ц);
• підставою для задоволення заяви про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, мають бути обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами (зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з наданням відповідних доказів того, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо) (постанова Верховного Суду від 24.04.2023 у справі №758/6507/18);
• сам факт проведення податкової перевірки або необхідність контролю за повнотою та своєчасністю сплати податків не є автоматично достатньою підставою для доступу до банківської таємниці. Таке право виникає лише за умови доведення податковим органом реальної необхідності отримання відповідної інформації та неможливості встановити потрібні дані іншим способом. Докладно про позицію суду читайте тут.

Чому Верховний Суд відмовив ДПС у доступі до банківської таємниці?

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили податківцям у задоволенні заяви про розкриття банківської таємниці.

Верховний Суд повністю підтвердив цю позицію, а також звернув увагу на три принципові прорахунки контролюючого органу:

1. Не підтвердження факту неможливості вручення платнику податків наказу про проведення документальної перевірки. Право на проведення документальної позапланової перевірки виникає лише тоді, коли платникові до початку її проведення вручено копію наказу у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ. Якщо лист повертається із зазначенням причин невручення (наприклад, через відсутність за місцезнаходженням), датою вручення вважається день, вказаний поштою. Проте в матеріалах справи взагалі не виявилося доказів того, що ДПС надсилала підприємству поштою сам наказ про проведення перевірки. Податківці відправили лише первинний запит про надання пояснень, помилково вважаючи цього достатнім.
2. Відсутність доказів того, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації. Формальний разовий вихід – це не доказ відсутності. Акт про неможливість проведення перевірки, складений інспекторами, свідчив лише про одноразовий візит за адресою підприємства. Верховний Суд наголосив, що один такий вихід не є беззаперечним підтвердженням того, що платник податків остаточно вибув чи не знаходиться за своєю податковою адресою.
3. Передчасні висновки без відповідей поліції. Направлення запиту до Нацполіції без отримання офіційної відповіді не доводить факт відсутності платника. Податкова звернулася до суду, не дочекавшись результатів від правоохоронців, тобто не вичерпала передбачені законом способи реагування.

Отже, наказ про проведення документальної перевірки і складання акту про її не проведення не є достатніми підставами для розкриття банківської таємниці. Для цього ДПС повинна довести обставини, за яких проведення перевірки є об'єктивно неможливим, або надати підтверджені докази неможливості вручення наказу та вибуття суб'єкта з адреси реєстрації.

Практичні рекомендації для бізнесу

Ця судова практика містить важливі уроки для бізнесу:

1. Контролюйте актуальність юридичної адреси. Відповідь на листи, що надходять від ДПС і наявність керівництва (чи особи, яка уповноважена вести переговори з перевіряючими) за місцем реєстрації – найкращий захист від обвинувачень у фіктивності суб’єкта господарювання чи в ухиленні від перевірок.
2. Захищайте банківські дані через суд. Якщо податковий орган вимагає від банка інформацію без дотримання процедури вручення наказів та повідомлень, ви маєте повне право оскаржувати такі дії, спираючись на сталу практику Верховного Суду.

Де почитати більше про розкриття банківської таємниці?

• Розкриття банківської таємниці-2026: НБУ запланував зміни
• Методи перевірки доходів платників податків з боку ДПС у 2026 році: огляд каналів
• Розкриття банківської таємниці при перевірках ДПС: позиція Верховного Суду у 2026 році
• Податкова перевірка не є підставою для розкриття банківської таємниці: позиція Верховного Суду