«Судово-юридична газета» розповідає, що Донецький окружний адміністративний суд розглянув справу №200/4538/25 щодо правомірності внесення територіальним центром комплектування та соціальної підтримки до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомостей про «порушення правил військового обліку» без прийняття постанови про адміністративне правопорушення. Суд дослідив, чи мав ТЦК та СП законні підстави для внесення таких даних до Реєстру та відображення відповідної інформації у застосунку «Резерв+».
Фактичні обставини справи
Позивач, який перебував на військовому обліку як військовозобов’язаний та своєчасно уточнив військово-облікові дані, 30 травня 2025 року сформував у застосунку «Резерв+» електронний військово-обліковий документ, у якому містився запис про «порушення військового обліку». Після цього він звернувся до ТЦК та СП із запитом про надання інформації щодо підстав внесення таких відомостей, а також щодо наявності складених стосовно нього процесуальних документів чи звернень до органів поліції.
У відповіді ТЦК та СП повідомив, що позивача викликали для уточнення військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії шляхом направлення розпорядження роботодавцю. Також ТЦК та СП зазначив, що через неприбуття позивача його було «подано у розшук як порушника правил військового обліку». Окремо відповідач послався на те, що позивач як внутрішньо переміщена особа не став на військовий облік за фактичним місцем проживання, чим порушив вимоги ч. 4 ст. 37 Закону від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу».
Позивач заперечував факт належного повідомлення про виклик до ТЦК та СП та наголошував, що жодної повістки не отримував. Крім того, він вказував, що жодного протоколу чи постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку складено не було.
Під час розгляду справи суд встановив, що у матеріалах справи відсутні докази працевлаштування позивача у товаристві, якому нібито направлялось розпорядження про виклик, а також відсутні докази направлення такого розпорядження роботодавцю, вручення позивачу повістки або відмови від її отримання.
Висновки суду
Суд детально проаналізував положення Конституції України, Законів «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів», а також Порядку організації та ведення військового обліку та Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації.
Суд зазначив, що виклик військовозобов’язаного до ТЦК та СП для уточнення даних або проходження ВЛК може здійснюватися як шляхом безпосереднього вручення повістки, так і через роботодавця. Водночас належним підтвердженням оповіщення є особистий підпис про отримання повістки, відеофіксація вручення або інші передбачені законом підтвердження.
Оскільки відповідач не надав доказів вручення позивачу повістки або належного повідомлення про виклик, суд дійшов висновку, що ТЦК та СП не довів факту порушення позивачем обов’язку з’явитися за викликом.
Разом із тим суд погодився з доводами відповідача про те, що позивач, будучи внутрішньо переміщеною особою, не став на військовий облік за фактичним місцем проживання, чим порушив вимоги ч. 4 ст. 37 Закону від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу».
Однак суд наголосив, що навіть у разі наявності порушення правил військового обліку ТЦК та СП зобов’язаний діяти виключно у спосіб, визначений законом. Суд звернув увагу, що законодавство передбачає притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 210, 210-1 КУпАП шляхом складання протоколу або винесення постанови уповноваженою посадовою особою ТЦК та СП. Лише після такого притягнення до адміністративної відповідальності відповідні відомості можуть бути внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Суд окремо підкреслив, що Закон від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» містить вичерпний перелік відомостей, які можуть бути внесені до Реєстру. До такого переліку належать дані про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 210 та 210-1 КУпАП із зазначенням дати, номера та змісту протоколу або постанови. Водночас закон не передбачає внесення до Реєстру загальної інформації про «порушення правил військового обліку» без оформлення відповідного рішення про адміністративне правопорушення.
Суд дійшов висновку, що внесення ТЦК та СП до Реєстру відомостей про «порушення правил військового обліку» без складання протоколу чи постанови про адміністративне правопорушення є перевищенням повноважень та порушує вимоги ст. 19 Конституції України.
У результаті суд визнав протиправними дії ТЦК та СП щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та зобов’язав виключити ці відомості з Реєстру. Також суд стягнув на користь позивача витрати зі сплати судового збору.
Військовий облік на підприємстві: все, що потрібно знати бухгалтеру і кадровику
Щоби ведення військового обліку не стало головним болем бухгалтерів і кадровиків, редакція «Дебету-Кредиту» підготувала добірки з найкращих і найпопулярніших матеріалів, згруповані у 7 тем:
- Загальні правила військового обліку на підприємстві у 2025 році
- Особливості військового обліку жінок
- Підвищення кваліфікації особи, відповідальної за ведення військового обліку
- Списки персонального військового обліку та строки зберігання документів з військового обліку
- На підприємство прийшла повістка. Що робити?
- Звітність з військового обліку для подання у ТЦК та СП (прийняття на роботу військовозобов’язаного працівника і його звільнення, повідомлення щодо зміни облікових даних, звіряння Списків персонального військового обліку)
- Перевірки ТЦК, відповідальні особи та штрафи за порушення військового обліку
Це – ваш надійний путівник по більш як 50 новинах і статтях на сайті «Дебету-Кредиту».
