Фактичні перевірки ДПС: як процесуальні помилки податківців та судів допомагають ФОПу захиститися

1. У чому полягагають претензії ДПС до ФОП?
2. У двох перших інстанціях ФОП програв
3. Чому Верховний Суд став на бік ФОПа?
4. На який процесуальний аспект звернув увагу Верховний Суд?
5. Практичні рекомендації та висновки для бізнесу 
6. Де прочитати більше про фактичні перевірки ДПС?

Коментар до постанови Верховного Суду від 28.04.2026 р. у справі №280/10055/24

Ця історія — не вигадка, а реальна судова практика фізичної особи-підприємця (ФОП на 2-й групі спрощеної системи). Вона пройшла шлях від штрафу ДПС до Верховного Суду. На жаль, крапка в цій історії ще не поставлена, але у ФОПа зʼявилася надія. 

У чому полягагають претензії ДПС до ФОП?

Усе почалося з цифрового моніторингу. Фахівці ДПС проаналізували свої бази даних і помітили: у червні 2024 року від магазину ФОПа не надходили електронні копії фіскальних чеків. Це стало приводом для винесення наказу на фактичну перевірку.

Безпосередньо події 17 червня 2024 року розгорталися таким чином:

• 17:25 — податківці роблять спробу зробити «контрольну закупку» — придбати чохол для iPhone за 600 гривень через банківський термінал. Людина за касою заявляє про те, що програми забезпечення розрахунків не працюють.
• 17:26 — згідно акту перевірки, на ПРРО все ж відкривається зміна.
• Між 17:27 та 17:31 — через ПРРО блискавично проходять 5 безготівкових операцій на загальну суму 26 878,00 грн.
• 17:30 — представниця ФОПа бачить наказ про перевірку. Податківці вимагають Х-звіт.
• 17:31 —видається Х-звіт із ПРРО. Сума безготівкових коштів ідеально збігається зі звітом банківського термінала та базою ДПС.
• 17:40 — представниця ФОП отримує для ознайомлення направлення на перевірку та службові посвідчення, а також запит на документи.

 Податкова висунула серйозне звинувачення: п'ять фіскальних чеків були вибиті протягом усього 4 хвилин саме під час спілкування з інспекторами. На думку ДПС, у цей момент жодних реальних покупців у магазині не було, а чеки пробили «заднім числом», щоб приховати неоформлені розрахунки. 

Вердикт контролерів 1

Порушено пункти 1 і 2 статті 3 Закону про РРО (не проведення операцій через РРО в момент розрахунку).

Але на розрахунках податківці не зупинилися. Почався розбір документів. На початку перевірки представник підприємця надав Форму обліку товарних запасів та первинні документи. Пізніше ФОП надіслав  та поштою додаткові папери: пояснення, акти приймання-передачі товарів на комісію та акти повернення.

Податкова зафіксувала: з 17 по 26 червня через РРО товари продавалися, але у початкових копіях Форми обліку ці операції не відображалися. 

Вердикт контролерів 2

Весь цей товар «необлікований» - порушення п. 12 ст. 3 Закону про РРО та Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2021 року №496. 

Результатом перевірки стали дві  ППР від 5 серпня 2024 року:

• Форма «С» — штраф у розмірі 1 045 883,88 грн (стосується обліку товарів);
• Форма «ПС» — штраф у розмірі 2 040,00 грн.

У двох перших інстанціях ФОП програв

Підприємець категорично не погодився з цими ППР і пішов до суду, вимагаючи скасувати штраф у 1,04 млн грн. Проте перші дві інстанції виявилися глухими до його аргументів.

Судді просто повторили висновки ДПС. Вони погодилися, що фактична перевірка була законною, а ФОП дійсно порушив закон, бо не пробивав чеки вчасно і торгував «лівим» товаром. Проте ФОП не здався і звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Чому Верховний Суд став на бік ФОПа?

Щодо «поспішних» чеків під час перевірки, Верховний Суд зазначив: сама по собі розбіжність у часі або збіг моментів перевірки та створення чеків не є безумовним доказом порушення.

Суд запитав: а де докази, що покупців не було? Де фіксація того, що товар передали, а гроші взяли задовго до чека? Суди нижчих інстанцій не перевірили, якими саме засобами ДПС довела факт невидачі чеків реальним покупцям у момент розрахунку. Натяки та припущення інспекторів — це не докази.

Стосовно мільйонного штрафу за необлікований товар, Верховний Суд нагадав важливі правові орієнтири:

• відповідно до ст. 1011, 1018 ЦКУ, товар, переданий комісіонеру, залишається власністю комітента. ФОП не стає його власником;
• згідно з постановою ВС від 30.07.2025 року (справа №380/6314/24), ключовими є документи про облік та рух товарів. А фінансові розрахунки чи виписки про комісійну винагороду не свідчать про відсутність обліку.

Дійсно, ненадання документів на початок перевірки є підставою для санкцій. Натомість  постанова ВС від 16.05.2024 року (справа №280/176/23) чітко говорить: ДПС має зафіксувати товарні залишки, які перебувають у місці продажу саме в момент перевірки (наприклад, через інвентаризацію).

У нашій справі податківці інвентаризації не вимагали і залишки не зафіксували. А суди попередніх інстанцій взагалі не проаналізували, звідки фахівці ДПС узяли кількість необлікованих товарів. 

Висновок Верховного Суду:

встановлюючи наявність необлікованого товару представник ДПС повинен не лише переглянути документи. Він має визначити: які саме товари перебували в місці продажу; їх кількість; їх номенклатуру. Крім того він зобов’язаний провести звірку з обліковими документами та зафіксувати фактичні залишки товару.

На який процесуальний аспект звернув увагу Верховний Суд?

Найбільшим сюрпризом для судів нижчих інстанцій стало те, що Верховний Суд розкритикував процедуру і строки розгляду ними коментованої справи. 

Вони розглянули цю справу у форматі спрощеного позовного провадження. А Верховний Суд відкрив КАСУ і нагадав, що спори щодо оскарження рішень, які передбачають стягнення коштів із ФОП, не можуть розглядатися у спрощеному порядку, якщо сума перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Штраф у 1 045 883,88 грн у рази перевищує цю планку. Отже, суд першої інстанції взагалі не мав права розглядати справу так швидко — тут було обов’язкове загальне позовне провадження з повноцінним дослідженням доказів.

Як результат: Верховний Суд скасував рішення попередніх судів і відправив справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Боротьба ФОПа триває, але тепер — за правилами закону.

Практичні рекомендації та висновки для бізнесу 

1. Майте документи про товар на місці здійснення торгівлі (хоча б в копії). Пункт 12 статті 3 Закону про РРО вимагає, щоб документи, які підтверджують походження та облік товарів, були у місці продажу на початок проведення перевірки. 
2. Контролюйте дії перевіряючих. Якщо податкова стверджує, що у вас є «необлікований товар», вимагайте проведення офіційної інвентаризації з фіксацією залишків (кількості, найменувань) на момент їхнього візиту. Податкова не може вигадувати суми залишків за паперами без реального перерахунку товару. 
3. Використовуйте РРО, коли є стабільний інтернет. Якщо РРО «завис», не проводьте розрахунки. Переконайтеся, що чек пробивається в момент отримання грошей. 
4. Пам'ятайте про свої процесуальні права. Якщо сума штрафу велика, стежте, щоб суд не розглядав вашу справу за спрощеною процедурою. Загальне провадження дає вашому адвокату значно більше шансів змусити суд дослідити кожен документ та допитати свідків.

Де прочитати більше про фактичні перевірки ДПС?

• Фактична перевірка ФОП – 2026: як ДПС порушує норми ПКУ і чи можна її оскаржити? 
• Як зменшилася кількість фактичних перевірок ДПС з моменту запровадження мораторію, – деталі від ДПС
• Кому податкова має право вручати наказ і направлення на фактичну перевірку: позиція ВСУ
• Використання даних СОД РРО під час фактичних перевірок ДПС правомірне, – Верховний Суд