- Що таке фактична перевірка та чим вона відрізняється від планової
- Підстави для проведення фактичної перевірки
- Постанова Верховного Суду: скарга споживача має бути реальною
- Висновок Верховного Суду: фактична перевірка — не карт-бланш для податківців
Які види перевірок проводитимуться? Хто не потрапить до плану документальних перевірок? Що перевіряють і як підготуватися? Кого зачеплять фактичні перевірки? Для кого діє мораторій, оголошений у вересні? Та чи рятує від перевірок участь у Клубі білого бізнесу?
Усе про податкові перевірки у 2026 році: докладний аналіз від редакції
Верховний Суд у постанові від 24.12.2025 у справі №580/4426/25 вказав на дві критичні помилки податківців при проведенні фактичних перевірок: формальні посилання на “скарги споживачів” без реальних доказів та вручення наказів на перевірку випадковим людям замість уповноважених осіб. «Юридична компанія YANKIV» розповіла, коли фактична перевірка ФОП є незаконною та як захистити свої права.
Що таке фактична перевірка та чим вона відрізняється від планової
Фактична перевірка — це винятковий захід податкового контролю, який проводиться без попередження підприємця. На відміну від планових перевірок, які призначаються заздалегідь із повідомленням за 10 днів, фактична перевірка може розпочатися несподівано.
Правова база: Стаття 80-81 Податкового кодексу України.
Особливості фактичної перевірки:
- Проводиться без попередження підприємця
- Обмежена територіально — перевіряють конкретну торговельну точку, склад, місце надання послуг
- Обмежена в часі — зазвичай 5-10 днів
- Перевіряють конкретні операції — наявність касового апарату, видачу чеків, відповідність КВЕДів, первинні документи на товар
Підстави для проведення фактичної перевірки
Згідно з підпунктом 80.2.3 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися за наявності:
- Звернення (скарги) покупця про порушення продавцем норм законодавства
- Виявлення фактів порушення під час попередніх перевірок інших суб’єктів господарювання
- Контроль за готівковими розрахунками та наявністю РРО
- Перевірка дотримання вимог щодо маркування підакцизних товарів
Найпоширеніша підстава для фактичної перевірки ФОП — це нібито “звернення покупця”.
Проблема: Податківці часто зловживають цією підставою, посилаючись на “внутрішні доповідні записки” замість реальних скарг від споживачів.
Постанова Верховного Суду: скарга споживача має бути реальною
Суть справи №580/4426/25
Податкова інспекція провела фактичну перевірку ФОП, посилаючись на “звернення споживача”. Підприємець оскаржив перевірку, вказавши, що жодної реальної скарги від покупця не було — податківці надали лише власну “доповідну записку” без підтвердних документів.
Місцеві суди відхилили скаргу ФОП, формально визнавши, що “наказ про перевірку є, підстава вказана — значить все законно”.
Верховний Суд скасував рішення нижчих інстанцій та вказав на грубі порушення.
Правова позиція Верховного Суду
Суд наголосив: Якщо підставою фактичної перевірки є звернення покупця згідно з підпунктом 80.2.3 ПК України, таке звернення має бути належним чином оформлене та зареєстроване.
Суд НЕ може обмежитися формальним посиланням на “доповідну записку” ДПС або внутрішній документ податкової.
Що зобов’язаний перевірити суд при оцінці законності перевірки
Суд зобов’язаний:
1. Дослідити саме звернення споживача, а не його переказ
Податківці часто надають лише власну “доповідну записку”, де пишуть: “Надійшло звернення від споживача про порушення”. Це не є доказом наявності скарги.
Суд має вимагати оригінал або копію звернення від покупця.
2. Перевірити, чи відповідає звернення вимогам Закону України “Про звернення громадян”
Звернення має містити:
- ПІБ заявника (анонімні звернення не є підставою для перевірки)
- Контактні дані заявника
- Підпис заявника
- Дату подання звернення
- Опис суті порушення
Якщо “звернення” не містить цих елементів — воно не може бути підставою для перевірки.
3. Встановити, чи стосується звернення конкретного платника податків
У зверненні має бути чітко вказано:
- Назва ФОП (ПІБ підприємця)
- Адреса торговельної точки або місце надання послуги
- Конкретна дата здійснення покупки або отримання послуги
Недостатньо посилання на “мережу магазинів” або “торгову марку” без конкретизації, який саме ФОП порушив права покупця.
Приклад порушення:
Споживач скаржиться на “магазин TechnoPlus на вулиці Хрещатик”, але за цією адресою працюють три різні ФОП. Податкова призначає перевірку одному з них без з’ясування, хто саме продав товар заявнику.
Така перевірка є незаконною, оскільки відсутній зв’язок між скаргою та конкретним платником податків.
4. Оцінити зміст звернення
Суд має з’ясувати:
- Хто є заявником — реальна фізична особа чи фіктивне звернення
- Чи містить звернення інформацію про дату та предмет придбання товару/отримання послуги
Якщо в зверненні написано “десь у жовтні купив щось у магазині” без конкретики — це не підстава для перевірки.
- Чи є опис обставин, які заявник вважає порушенням
Наприклад: “Продавець не видав касовий чек”, “Товар виявився без маркування”, “Відмовилися повернути гроші за неякісний товар”.
Загальні формулювання типу “підозрюємо порушення законодавства” без конкретики — недостатні.
Важливий висновок Верховного Суду
“Сама наявність наказу про проведення фактичної перевірки та формальне посилання в ньому на підпункт 80.2.3 ПК України не звільняє податковий орган від обов’язку довести реальність та належність підстав для її проведення.”
Що це означає:
Недостатньо просто написати в наказі: “Перевірка проводиться на підставі звернення споживача”. Податкова зобов’язана надати саме звернення та довести, що воно відповідає всім вимогам закону.
Наслідки відсутності належного звернення
Якщо звернення:
- Відсутнє в матеріалах справи
- Не відповідає вимогам Закону “Про звернення громадян”
- Не стосується конкретного платника податків
- Не містить конкретного опису порушення
Результат: Підстави для фактичної перевірки вважаються недоведеними, а сама перевірка може бути визнана незаконною судом.
Усі донарахування податків та штрафи на підставі такої перевірки підлягають скасуванню.
Хто є “особою, яка фактично здійснює розрахункові операції”
Верховний Суд чітко вказав: Не будь-який працівник або особа, яка перебуває в торговельному приміщенні, є “особою, яка фактично здійснює розрахункові операції”.
Ця особа має бути наділена повноваженнями:
- Приймати оплату готівкою від покупців
- Приймати оплату платіжними картками або іншими платіжними засобами
- Видавати покупцям решту коштів
- Проводити розрахунок за товар або послугу
- Оформлювати та видавати розрахункові документи (чеки, квитанції, накладні)
Вирішальним є реальне виконання розрахункових дій, а не посада, назва функцій чи формальна присутність у торговельному приміщенні.
Якщо хочете більше знати про фактичну перевірку та контрольну закупку ми підготували вебінар, який ви можете подивитись в запису. Які питання освітили:
- Прийшла перевірка. Як зустріти?
- Допускати чи не допускати до перевірки?
- Як поводитися під час контрольної закупки?
- Що не має право перевіряти податкова на фактичній перевірці?
- Що має право податкова перевіряти на фактичній перевірці?
- Які штрафи можуть накласти під час перевірки?
- Перегляд прикладів фактичних перевірок
- Як оскаржити штраф отриманий на фактичній перевірці
- Відповіді на питання учасників, які відвідали вебінар наживо
Приклад правильного визначення уповноваженої особи
Ситуація 1: У магазині працює касир-продавець за трудовим договором, який приймає оплату, видає чеки, працює з касовим апаратом.
Висновок: Ця особа є “особою, яка фактично здійснює розрахункові операції”. Їй можна вручити наказ на перевірку.
Ситуація 2: У магазині знаходиться вантажник, який розвантажує товар. Він не приймає оплату, не працює з касою, не видає чеки.
Висновок: Ця особа не є “особою, яка фактично здійснює розрахункові операції”. Вручення їй наказу на перевірку є порушенням закону.
Ситуація 3: У торговельній точці перебуває друг власника ФОП, який допомагає розкладати товар, але не має жодних документів про працевлаштування або повноваження.
Висновок: Ця особа не може приймати документи від податкової. Перевірка, розпочата після вручення наказу такій особі, є незаконною.
Чи обов’язковий трудовий договір?
Ні, наявність офіційного трудового договору не є вирішальною для допуску перевірки.
Повноваження особи можуть бути підтверджені:
- Трудовим договором
- Цивільно-правовим договором (договір підряду, договір про надання послуг)
- Службовим дорученням від ФОП
- Іншим документом, з якого вбачається право здійснювати розрахункові операції від імені ФОП
Головне: Має бути документальне підтвердження повноважень цієї особи.
Обов’язок податкової та суду: з’ясувати правовий статус особи
Верховний Суд акцентував: Податковий орган та суди нижчих інстанцій зобов’язані не просто формально зафіксувати факт вручення документів, а достеменно з’ясувати правовий статус особи, яка їх підписала.
Що має бути перевірено:
- Чи є ця особа працівником ФОП (трудовий або цивільно-правовий договір)?
- Чи має ця особа підтверджені повноваження від ФОП?
- Чи здійснює ця особа розрахункові операції від імені підприємця?
- Чи розуміла ця особа, що підписує наказ на податкову перевірку?
Наслідки вручення наказу неуповноваженій особі
Якщо під час судового розгляду встановлено, що документи були вручені особі, яка:
- Не є працівником ФОП
- Не має підтверджених повноважень
- Не здійснює розрахункові операції від імені підприємця
Результат: Така перевірка визнається незаконною, а всі донарахування податків та штрафи підлягають скасуванню.
Висновок Верховного Суду: фактична перевірка — не карт-бланш для податківців
Дві ключові тези Верховного Суду:
1. Звернення споживача має бути реальним, оформленим згідно з законом і стосуватися конкретного платника податків. Недостатньо формального посилання на “скаргу”. Податкова зобов’язана довести наявність належного звернення.
2. Наказ на перевірку може бути вручений лише платнику особисто, його уповноваженому представнику або особі, яка реально здійснює розрахункові операції. Вручення документів випадковим людям — грубе порушення, яке робить перевірку незаконною.