Згідно зі ст. 98 Податкового кодексу України у разі, якщо власник платника податків або уповноважений ним орган приймає рішення про реорганізацію такого платника, врегулювання питання погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу залежить від способу реорганізації платника.
Так, якщо реорганізація полягає у зміні найменування, організаційно-правового статусу або місця реєстрації платника податків, після реорганізації такий платник набуває усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу, які виникли до його реорганізації.
У випадку коли реорганізація здійснюється шляхом поділу платника податків на дві або більше особи з ліквідацією платника, який розподіляється, усі платники податків, які виникають після такої реорганізації, набувають усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу, які існували до такої реорганізації. Зазначені зобов’язання чи податковий борг розподіляються між новоутвореними платниками податків пропорційно до часток балансової вартості майна, отриманого ними у процесі реорганізації згідно з розподільним балансом.
Якщо реорганізація відбувається шляхом об’єднання двох або більше платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об’єднуються, новоутворений платник податків набуває усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу всіх платників податків, що об’єдналися.
Одночасно зазначимо, що платник податків, майно якого передане у податкову заставу, або той, що скористався правом реструктуризації податкового боргу, зобов’язаний завчасно повідомити орган державної податкової служби про прийняття рішення щодо проведення будь-яких видів реорганізації та подати органу ДПС план такої реорганізації.