Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податковий борг — сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.
Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, — податковим агентом або представником платника податку (п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу).
Статтею 19 Податкового кодексу передбачено, що платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних зі сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків — фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних зі сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.
Згідно з п. 87.7 ст. 87 Податкового кодексу забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам. Положення цього пункту не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено цим Кодексом.
Таким чином, у випадках, коли платник податків — фізична особа в установленому законодавством порядку довіряє виконання покладеного на нього податкового обов’язку своєму представнику (за законом або на підставі довіреності), то такий представник може забезпечувати сплату податкового боргу за такого платника податків. Однак здійснення заходів з погашення податкового боргу за платника податків і на користь держави покладається на органи ДПС.
