Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до ст. 45 Закону України від 18 листопада 2003 року №1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» держатель або реєстратор Державного реєстру зобов’язані на запит будь-якої фізичної або юридичної особи надати засвідчений держателем або реєстратором Державного реєстру витяг з Державного реєстру.
Пошук у Державному реєстрі може здійснюватися за реєстраційним номером запису та/або за найменуванням боржника, ідентифікаційним кодом боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, за індивідуальним ідентифікаційним номером боржника у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів. Держатель Державного реєстру зобов’язаний на запит бюро кредитних історій надавати витяги з Державного реєстру в електронному вигляді (у форматі бази даних), у разі наявності письмової згоди юридичних, фізичних осіб — власників рухомого майна.
Витяг із Державного реєстру свідчить про внесення записів про обтяження до Державного реєстру або про їх відсутність. У разі наявності обтяження у витягу зазначаються всі наявні записи та відомості, що містяться у них.
Витяг надається у строк не пізніше трьох робочих днів з дня отримання держателем або реєстратором Державного реєстру відповідного запиту. Відмова у наданні витягу з Державного реєстру допускається лише у разі невнесення заявником плати за надання витягу.