Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Опитавши представників малого, середнього та великого бізнесу (всі – учасники Асоціації), експерти спробували скласти цілісну картину того, як платники податків бачать сьогодні якість та ефективність податкової системи України. Тому Податковий Індекс Асоціації у другому і третьому кварталах поточного року був зафіксований на позначці 2,42 бала (з п’яти можливих), що перевищує результат 1,9 бала, отриманий в 2011 році.
Згідно з експертними оцінками респондентів, які висловили своє бачення чотирьох ключових критеріїв якості оподаткування, а саме – легкості податкового законодавства, обтяжливості адміністрування податків, ступеня фіскального тиску, якості податкового обслуговування, роботи податківців, – тобто тих факторів, з якими щодня стикається кожен підприємець, незалежно від типу і розміру компанії. Відповідно, як зазначають автори дослідження, загальний показник Податкового Індексу – це інтегральний розрахунок середнього значення кожного з чотирьох факторів. Додатково, із їхніх слів, експерти проаналізували зміни ефективної податкової ставки та прояви фіскального тиску.
Тому дослідження показало, що очевидною тенденцією, яка простежується в результатах дослідження Податкового Індексу, є послаблення податкового тиску на малий та середній бізнес, який наочно демонструється більш лояльним ставленням даних категорій підприємців до податкової системи України. На жаль, великі підприємства ще не відчули проявів поліпшення системи оподаткування і досі скаржаться на «пильну увагу» з боку податківців, що проявляється у збільшенні кількості перевірок і посиленні фіскального тиску.
Серед оптимістичних результатів дослідження слід звернути увагу на високі оцінки, які респонденти поставили впровадженню електронних форм звітності та інших механізмів, які спрямовані на спрощення цієї процедури. Примітно, що позитивні відгуки переважали, знову-таки, серед представників малого та середнього бізнесу. Також, як свідчать результати дослідження, платники податків певною мірою пристосувалися до змін, привнесених новим Податковим кодексом, ставлення до якого на початку його введення в дію було досить скептичним, і навіть відзначають певний прогрес перебігу податкової реформи, як, наприклад, в питанні перенесення збитків.
Утім, багато питань, які вже сотню разів озвучував бізнес, залишаються невирішеними. Перш за все – недосконале законодавче підґрунтя для врегулювання авансових платежів, яке полягає в наявності двозначних положень Податкового кодексу і відсутності необхідних підзаконних нормативних актів, а також несприятливість правового середовища, яка викликана поспішним ухваленням певних законодавчих актів та змін, що не дозволяє платникам податків почувати себе в зоні правового комфорту. Що стосується змін ефективної податкової ставки, тобто співвідношення прибутку відповідно до фінансового обліку і прибутку згідно з податковою звітністю, на чому неодноразово акцентувала увагу влада, як на позитивному зсуві, половина опитаних учасників (52%) не побачили її змін.
Алла Дубровик