Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до приписів пп. 153.2.6ПКУ витрати, понесені у зв'язку з продажем товарів пов'язаним з таким платником податку особам визнаються у розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу.
Водночас, зважаючи на пов'язаність продавця та покупців, у спорі, що розглядався касаційною інстанцією, припис пп. 153.2.6 ПКУ таким продавцем тлумачився так: обмеження у частині «витрати не можуть перевищувати доходи» стосуються не всіх витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток, а лише витрат на збут продукції, які входять до складу «інших витрат», визначених пп. 138.10.3 ПКУ. І саме такі інші витрати в операціях із пов'язаними особами повинні враховуватися у повному обсязі.
Але якщо перша інстанція не сприйняла такого тлумачення, то апеляція стала на бік платника податку, а саме ― _не заборонено відносити до складу витрат з операціями між пов'язаними особами суми, що перевищують отриманий дохід. Тобто встановлені ПКУ обмеження щодо формування витрат за операціями із пов'язаними особами стосуються лише витрат операційної діяльності, а не витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, загалом.
ВАСУ ж вважає, що таке тлумачення свідчить про вибірковий підхід до формування витрат, чого не передбачає ПКУ (Ухвала ВАСУ від 04.09.2013 р. Справа №К/800/33564/13).
Зазначені поняття, як «витрати операційної діяльності», так і «інші витрати», є витратами, наведеними у п. 138.1 ПКУ, тобто входять до їх складу.
Таку деталізацію законодавець зробив з метою усунення неоднозначності та єдиного підходу до розуміння поняття складу витрат та порядку їх визнання.
Платник податків при обчисленні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства повинен враховувати усі перелічені у ст. 138 ПКУ витрати, понесені ним під час госпдіяльності.
Такий самий підхід і до розуміння словосполучення «витрати, понесені у зв'язку з продажем товарів…», а саме ― його слід розуміти як усі витрати, а не лише витрати, пов'язані зі збутом, як вважає позивач.
Таким чином, при визначенні витрат, пов'язаних із продажем товарів, пов'язані особи повинні враховувати всі витрати, понесені платником податку на формування собівартості об'єктів постачання, та інші пов'язані з цим витрати у повному обсязі. Ці витрати сукупно не можуть перевищувати доходи, отримані від пов'язаної особи як компенсація вартості відповідних товарів, робіт, послуг.
Отже, ПКУ виключає можливість урахування у податковому обліку збитків, які утворюються в операціях із пов'язаними особами.
Зазначимо, що з 01.09.2013 р. оподаткування контрольованих операцій здійснюється у порядку, передбаченому статтею 39 ПКУ (змінена редакція п. 153.2 ПКУ).
