На прохання групи народних депутатів, юристами компанії ЮК Jurimex розробили коментарі та зауваження до законопроекту №5079 "Про внесення змін до Податкового кодексу і деяких інших Законів України (про податкову реформу)". І хоча даний законопроект не був включений до порядку денного, але Кабінет Міністрів України має намір повторно внести на розгляд парламенту законопроекти про податкову та бюджетну реформи. Маємо надію, що наступний проект все ж враховує недоліки Законопроекту №5079.
Перше, на що потрібно звернути увагу: назва законопроекту не відповідає суті слова "реформа".
Адже реформа - це прогресивне перетворення чогось на краще (від анг. "re-" та "form" - зміна форми, змісту певного об’єкту, тобто суттєві зміни в механізмі діяльності певного об’єкту реформи). Проте, проаналізувавши запропонований законопроект, бачимо, що зміни суті понять немає. Більш того, відбувається механічне "об'єднання" обов’язкових платежів, їх "укрупнення" інколи навіть таких, які характеризуються різною суттю елементів податку, що не дозволяє їх об’єднати в один платіж (наприклад, фіксований сільськогосподарський податок та єдиний податок). Загалом варто констатувати, що запропонована редакція Закону збільшить податковий тиск як на населення, так і на бізнес. Крім того, законопроект не позбавлений й певних "дрібніших" недоліків, які будуть коментовані нами нижче.
Пп. 12.4.4. п. 12.4 ст. 12 ПКУ «До повноважень сільських, селищних, міських рад щодо податків належать: встановлення ставок акцизного податку з реалізованих через роздрібну торговельну мережу пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу в межах, визначених законодавчими актами».
Відповідноі до ст. 9 ПКУ акцизний податок належить до загальнодержавних податків. Згідно з п. 8.2. ст. 8 ПКУ до загальнодержавних належать податки, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Статтею 12 ПКУ визначено, що сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків. Таким чином, Податковим кодексом встановлено обмеження компетенції сільських, селищних, міських рад щодо податків лише повноваженнями, що стосуються місцевих податків. Водночас, акцизний податок є загальнодержавним податком, а тому встановлення ставок цього платежу не може бути віднесено до компетенції вищеперерахованих органів.
Запропонована нова дефініція «роялті» беззаперечно є більш прогресивною та юридично грамотною, ніж попереднє визначення. Так вказаними змінами усунено недоліки попередньої редакції частини першої підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у вигляді перерахування законодавцем принципово різнорідних об’єктів, що не були об’єктами права інтелектуальної власності.
Зокрема, законодавець здійснив заміну в переліку об’єктів права інтелектуальної власності належних понять, та такі, що відповідають суті регульованих правовідносин, зокрема:
- «Патент» (що по своїй правовій природі був правовстановлюючим охоронним документом) на «права, будь-які права, які охороняються патентом»,
- «дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом» ( що самі по собі не являються об’єктами права інтелектуальної власності, а лише права на них потенційно можуть бути зареєстровані й охоронятися в режимі таких об’єктів інтелектуальної власності як промисловий зразок, винахід або корисна модель) на «права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес».
Водночас в частині першій підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України залишено не коректне віднесення до об’єкті права інтелектуальної власності «інших записів на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення», оскільки вони є об’єктами речового права власності.
Позитивною новелою є також уточнення випадків, що не входять до поняття роялті, що де-факто активно підтримувались судовою практикою та відповідає підходам Модельній конвенції ОЄСР, а саме:
- введення концепції «використання кінцевим споживачем», ,
- виведення з під роялті послуг, що постачаються в електронній формі (electronically supplied services ).
Читати весь текст:
