Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ДФСУ у листі від 15.08.2014 р. №1762/6/99-99-10-04-02-15 розглянула окремі питання застосування законодавства та виділила наступне.
1. Обов'язковість застосування державної мови
Основною мовою роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є державна мова. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), в роботі, діловодстві і документації місцевих органів державної влади і органів місцевого самоврядування може використовуватися регіональна мова.
В свою чергу, громадяни мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін.
2. Щодо кількості рішень, які можна зазначити в одній скарзі
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
У скарзі має бути зазначено, зокрема:
- прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання фізособи - платника податку, для юрособи - платника податку - найменування, місцезнаходження, а також адреса, на яку необхідно надіслати рішення за скаргою;
- найменування органу доходів і зборів, яким видано податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу доходів і зборів, що оскаржується, дата і номер, назва податку, збору або штрафної та сума;
- суть порушеного питання, прохання чи вимоги й обґрунтування незгоди платника податків із сумою грошового зобов'язання, визначеною органом доходів і зборів у податковому повідомленні-рішенні, або незгоди з іншим рішенням органу доходів і зборів.
Кількість рішень контролюючого органу, які платник податків може зазначити в одній скарзі, законодавством не обмежено.
