ДФСУ наказом від 17.01.2015 р. №13 затвердила Методичні рекомендації щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу. Методрекомендації визначають порядок дій контролюючих органів при виконанні положень підрозд. 9-2 розд. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу. Серед іншого, податківці роз'яснили наступне.
Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов'язань з ПДВ (у зв'язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв'язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування).
Процедура податкового компромісу поширюється на:
1) випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток у відповідних податкових звітних періодах до 1 квітня 2014 року;
2) випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов'язань у разі, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки;
3) випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ не узгоджені відповідно до норм ПКУ;
4) неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура адміністративного оскарження;
5) неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового оскарження.
Податкові зобов'язання згідно із процедурою податкового компромісу сплачуються платником податків до бюджету у розмірі 5 % від суми заниження податкового зобов'язання. Інша частина 95 % вважається погашеною за наслідками досягнення податкового компромісу. При цьому штрафні санкції до платника податків не застосовуються, а пеня відповідно не нараховується.
Процедура досягнення податкового компромісу триває не більше 70 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку.
Порядок заповнення уточнюючих розрахунків
До затвердження форми уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу платник податків має право подати уточнюючий розрахунок за діючою на час подання формою як окремий документ з переліком (описом) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації, та Заявою про компроміс тощо.
Щодо порядку заповнення уточнюючого розрахунку з податку на прибуток підприємств
До затвердження окремої форми уточнюючого розрахунку платникам податку на прибуток, які бажають скористатись податковим компромісом, у заголовній частині форм уточнюючих податкових декларацій (розрахунків, звітів) з цього податку слід під словом "Уточнююча" ("Уточнюючий") доповнити словами "Податковий компроміс" та зліва від них проставити відмітку, наприклад, "X". Така відмітка означатиме, що уточнююча декларація (розрахунок, звіт) подана з метою застосування податкового компромісу.
Для звітності, що подається засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, місце для такої відмітки буде передбачено форматами електронних документів звітності, що розробляються відповідно до формату електронного документа звітності суб'єктів господарювання, затвердженого наказом Міндоходів від 29.11.2013 р. №729.
Уточнення податкового зобов'язання з податку на прибуток у межах податкового компромісу необхідно здійснювати виключно шляхом подачі окремої уточнюючої декларації, а не у складі звітної декларації.
При цьому у разі, якщо заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток пов'язане із зміною показників витрат, які відображаються у додатках до декларацій, окрема уточнююча декларація подається платниками податку разом з такими додатками.
Крім того, надавати у складі уточнюючої податкової декларації в електронній формі перелік (опис) госпоперацій, щодо яких здійснено уточнення показників декларації, необхідно, використовуючи рядки електронної форми для зазначення доповнень до Податкової декларації, заповнення та подання яких передбачено пунктом 46.4 статті 46 глави 2 розділу II ПКУ.
При застосуванні податкового компромісу 5 % від суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток має відображатися платниками податку в уточнюючій податковій декларації у таких рядках таблиці "Самостійне виправлення помилок":
24 - податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міндоходів від 30.12.2013 р. №872;
19 - податкової декларації про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженої наказом Міндоходів від 16.12.2013 р. №810;
25 - податкової декларації з податку на прибуток банку, затвердженої наказом Міндоходів від 06.02.2014 р. №121;
24 - податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, затвердженої наказом Міндоходів від 27.01.2014 р. №84;
19 - податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом Міндоходів від 27.01.2014 р. №85;
13 - розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2013 р. №39;
16 - розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється органом державної податкової служби, затвердженого наказом Мінфіну від 25.06.2013 р. №610;
17 - розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, затвердженого наказом Мінфіну від 25.06.2013 р. №610.
Щодо порядку заповнення уточнюючого розрахунку з ПДВ
До затвердження окремої форми уточнюючого розрахунку платникам ПДВ, які бажають скористатись податковим компромісом, слід використовувати форму уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. №966.
При цьому з метою віднесення уточнюючого розрахунку з ПДВ до такого, що поданий для застосування податкового компромісу, у його заголовній частині у графі 2, призначеній для відмітки про подання уточнюючого розрахунку як окремого документа, проставляється помітка "ПК". Аналогічна помітка проставляється і в крайній правій графі рядка 0110 "Загальна".
З метою застосування податкового компромісу платник подає окремий уточнюючий розрахунок з ПДВ за кожний окремий звітний період.
Оскільки процедура податкового компромісу застосовується за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року, подання уточнюючих розрахунків з ПДВ обмежується звітними періодами (місяць, квартал), які припадають на період з квітня 2011 року по березень 2014 року включно.
При цьому слід врахувати, що платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ, в яких визначає суму завищення податкового кредиту з ПДВ.
У разі уточнення показників декларації, які потребують подання окремих додатків до декларації, уточнюючий розрахунок з ПДВ подається платниками податку разом з такими додатками.
Показники уточнюючих розрахунків з ПДВ з метою застосування податкового компромісу не переносяться до податкової звітності з ПДВ за звітний період, в якому такі розрахунки подані, а відображаються в особових рахунках платника податків.
