У понеділок Міністерство фінансів відзвітувало перед прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком за сім місяців своєї роботи. Однією з гарячих тем для обговорення стала податкова реформа, про яку в міністерстві говорять уже кілька місяців. Чиновники обіцяють, що до вересня відповідний законопроект з’явиться в парламенті. Основні акценти зроблено на реформуванні податку на прибуток і ПДВ, а в майбутньому очікується можлива зміна ЄСВ. Також влада декларує боротьбу з неформальним сектором і контрабандою. Отож, чи знайдено взаєморозуміння щодо проведення реформи?
Ще у квітні заступник міністра фінансів Олена Макеєва анонсувала повну прозорість проведення податкової реформи. З 10 квітня міністерство заявило про створення команди, яка працюватиме над обговоренням податкових змін. Їх, у свою чергу, має бути синхронізовано з курсом на децентралізацію, про яку так довго говорять і президент Петро Порошенко, і прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.
Мінфін пообіцяв вислухати всіх представників бізнесу та врахувати їхні побажання. Бізнесмени, у свою чергу, мали надсилати свої пропозиції на так звану «індустріальну» і «відкриту платформу» – комунікаційні майданчики для обговорення реформи між міністерством та підприємцями. Зокрема, міністерство встигло провести робочі зустрічі з представниками таких галузей, як IT-індустрія, алкогольна промисловість, лотереї, готельний, ресторанний бізнес тощо. Усього, за інформацією міністерства, відбулося 26 зустрічей. Проте обговорень виявилося недостатньо, і дехто з підприємців, які були присутні на них, вважали, що їхню думку просто ігнорують.
«Де взагалі реформа? Хіба вона є? Це все працює, як театр. Ніхто нікого не слухає, – висловлює позицію бізнесу президент Спілки податкових консультантів України Леонід Рубаненко. – Немає жодного проекту закону. Нічого ніде не фіксується. Мінфін не чує ключові посили бізнесу. Якби вони сказали: бізнесе, ми почули тебе, і є те-то й те. А такого немає. Минулого разу ми ночами писали зміни в податкову систему. Усе обговорювали і домовлялися. Але голосували за зовсім інший закон. Хтось же його готував. Головне, щоб цього разу не написали все нишком».
А ось що каже бізнес про підготовку до реформування: «Усі пропозиції, які ми виносили на круглому столі в міністерстві і які підтримали наші галузеві компанії, не буде розглянуто. Нам сказали: «Ви поради не давайте, розкажіть, що погано, а ми й самі вирішимо, що буде». Дали зрозуміти, що насправді нічого не буде. Їх не цікавить думка бізнесу», – упевнений власник ресторанів Grill do Brasil і StarBurger Геннадій Медведєв, який висував у міністерстві пропозиції щодо реформи ресторанної галузі.
Не всі з опитаних бізнесменів узагалі знали про те, що в Мінфіні створено майданчик для обговорення податкової реформи. «Є чутки про зміни, але немає прозорості. Щодо страхування немає жодної групи, немає майданчика для обговорення реформи. Ми боїмося, що будуть сюрпризи, які негативно позначаться на роботі страхових [компаній]», – каже перший віце-президент СК «АХА Страхування» Андрій Перетяжко.
«Те, що робить Мінфін, – це спроба хоча б системно проаналізувати, які ж є проблеми в податковій сфері. Головне, щоб ідеї бізнесу Мінфін не блокував – допускав у парламент, критикував в уряді. У кожному разі здорова ідея має знайти шлях до закону», – каже керівник податково-юридичного відділу E&Y Володимир Котенко. Водночас на вчорашній зустрічі Арсеній Яценюк виступив на боці бізнесу й уточнив у представників Мінфіну, чому підприємці незадоволені, а реформу проводять так повільно.
Що зроблено
Володимир Котенко вважає двома важливими досягненнями нову редакцію податку на прибуток із більшим напором на бухгалтерський облік і з меншим простором для маневру для податківців; а також введення електронного адміністрування в напівтестовому режимі. «Це показало серйозність боротьби з ямами», – каже Котенко.
На вчорашній зустрічі в Мінфіні Арсеній Яценюк розповів, що «в парламенті були конкретні спроби «з валізами» поламати схему особливого порядку адміністрування ПДВ, але не вийшло. Тому що скасування спеціальної процедури адміністрування ПДВ на руку тільки тим, хто веде тіньовий бізнес, відмиває гроші, сидить у податкових ямах і витягує з бюджету мільярди гривень».
За словами прем’єр-міністра, ПДВ завжди був годівницею на мільярди гривень для податкової інспекції, СБУ, прокуратури, податкової міліції та окремих банків, яких покривала правоохоронна система. «Ось фактично п’ять елементів, які вимивали з бюджету мільярди гривень», – упевнений прем’єр.
Арсеній Яценюк зазначив, що країні необхідна прозора системи відшкодування ПДВ та боротьба зі схемним ПДВ. «Ліва» компанія просто заповнює папірець, який називається «податкова декларація з ПДВ», вносить його в систему. І після цього з’ясовується, що бюджет країни винен податковій ямі мільйон чи мільярд. Це не просто розкрадання, це класична схема грабежу державного бюджету», – каже Яценюк.
Тіньова Україна
Також у Мінфіні зібрано достатньо інформації про слабкі місця податкового поля. «Загальні проблеми, які є: нестабільність податкового законодавства, високий рівень тіньової економіки», – каже Олена Макеєва. За даними міністерства, рівень тіньової економіки становить 42%, причому в ритейлі – 60%, у фармацевтиці – 40%, у легкій промисловості – 67%.
«Для розв’язання цієї проблеми пріоритетом має стати створення податкових стимулів для поступового виведення бізнесу з тіні, зокрема рівномірний і справедливий розподіл податкового навантаження, вдосконалення системи спрощеного оподаткування та поліпшення адміністрування податків», – каже заступник міністра.
Також нагадаємо, що завдяки асоціації з ЄС і співпраці з цілою низкою міжнародних організацій Україна взяла на себе зобов’язання щодо боротьби з тіньовими фінансовими потоками. Із лютого у країні вже частково діє нове «антивідмивне» законодавство – вимога до перевірки банківських рахунків, прозорості інформації про політично значущих осіб тощо. Щоправда, наразі повною мірою воно не працює. А зволікання з імплементацією заходів з боротьби з тіньовою економікою загрожує попаданням України у чорний список FATF.
У міністерстві наголошують і на проблемі великої частки контрабандної продукції на ринку. «Це не дає можливості розвиватися тим компаніям, які чесно імпортують в Україну товари і платять податки», – констатує Макєєва.
Нині вся увага прихильників і супротивників боротьби з контрабандою прикута до того, як Міхеїл Саакашвілі налагоджуватиме процес зі зменшення нелегального імпорту в Одесі. В очікуванні результатів експерименту з боротьби з контрабандою інтерес до ситуації в портах уже виявляють міжнародні структури – зокрема, у кулуарних розмовах інвестори з Британії та США говорять про великі інфраструктурні проекти зі створенням в Одесі транспортного хабу між Азією і Європою. Щоправда, контролювати цей хаб планують зовсім інші люди, ніж ті, хто робив це останні десятиліття.
Що буде з ЄСВ
За даними, наступним кроком на шляху до нової податкової системи стане реформування навантаження на фонд оплати праці. «Сьогоднішня система єдиного податку цілком прийнятна для малого бізнесу. З погляду реформи важливо переглянути навантаження на фонд оплати праці – зробити так, щоб основна частина цього навантаження входила до суми внеску, який щомісяця платить суб’єкт підприємницької діяльності у вигляді єдиного податку», – каже заступник голови Фонду державного майна Наталія Лебідь.
«Надто багато говорили про зменшення єдиного соціального внеску і взагалі про зменшення сукупного навантаження на оплату праці. І, напевно, тут шляхів до відступу немає – необхідно знизити цей податок», – припускає Володимир Котенко. Він уточнює, що, очевидно, з цього питання потрібно поторгуватися з МВФ, тому що ЄСВ – це основний обов’язковий платіж, що дає збори до бюджету значно більші, ніж ПДВ. «Звичайно, у МВФ будуть питання щодо зменшення зборів з основного бюджетоутворювального платежу», – зазначає Котенко.
Утім, аргументом на можливих переговорах з МВФ для зниження навантаження на фонд оплати праці буде можлива детінізація ринку заробітних плат.
У Мінфіні підтримують відповідні ініціативи. «В Україні – високе податкове навантаження на фонд заробітної плати, і міжнародні експерти згодні з цим. Це навантаження потрібно знизити. У нас воно вище від середніх показників у Європі та світі», – каже Олена Макеєва.
Децентралізація й АМКУ
Нагадаємо, що головним нововведенням у податковій сфері буде децентралізація фінансових потоків, коли більша частина податків і зборів у результаті реформи залишиться на місцях. В інтерв’ю голова ДУС Сергій Березенко пояснював, що «єдиний спосіб для нас підняти сьогодні бізнес – це залишити податки на місцях. Поки що всі податки направляють у Київ. А після децентралізації усіма фінансами розпоряджатиметься влада на місцях разом із районними радами. Це польська модель економіки».
Також підвищення ролі детінізації економіки в податковій реформі поступово призводить до зміни сприйняття фіскального процесу бізнесменами та зменшення розриву в розумінні податкового завдання між чиновниками і бізнесом.
«Податкову реформу поки що сприймають тільки з фіскального погляду. Але з погляду бізнесу вона має стимулювати до сплати податків, включати боротьбу з корупцією податкових органів та реформування самої податкової адміністрації», – каже партнер Baker Tilly Ukraine Олександр Почкун. Також опитані експерти вважають, що держава повинна стимулювати збільшення частки малого та середнього бізнесу, оскільки він не потребує турботи держави з погляду дотацій із бюджету.
При цьому не варто ігнорувати інтереси великих гравців. «Для великого бізнесу головне – рівні правила гри, розуміння того, що правила діють всюди і ніхто не користується преференціями», – вважає Почкун. Так, в інтерв’ю Forbes екс-керівник апарату Дніпропетровської ОДА Геннадій Корбан зазначав важливість формування у країні сильного Антимонопольного комітету.
«Реформа податкової системи – це зміна філософії в підходах до збору податків. І я не прихильник підходу, який часто сповідують наші платники податків: «Покажіть, що ви гроші не крадете, тоді ми теж не крастимемо», – каже Почкун. – Податки потрібно платити, щоб мати моральне право щось вимагати від держави. А держава має показати, що боротьба з корупцією – це спосіб стимулювати бізнес сплачувати податки».
Маргарита Ормоцадзе, Ольга Левкович