Дали час підготуватись
Одна з основних норм «антикорупційної» податкової реформи від Уряду виявилася фікцією. Ухвалений закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)» (№5368) не містить положення про передання електронних баз від Державної фіскальної служби до Мінфіну.
Необхідність такої норми пояснювалася конфліктом інтересів ДФС, яка адмініструє податки й водночас може вносити інформацію до баз уручну, що призводить до корупційних ризиків. Утім, в останній момент з’ясувалося, що Мінфін до цього не готовий (про таку небезпеку «ЗіБ» писав у попередніх матеріалах).
За словами голови податкового комітету Верховної Ради Ніни Южаніної, забрати бази в ДФС і передати міністерству «технічно неможливо». Тож парламентський підрозділ підтримав вилучення відповідної норми. «Тобто вся корупційна складова залишається», — зазначив на засіданні податкового комітету Асоціації правників України, що відбулось увечері 20 грудня, помічник народного депутата Віталій Наконечний.
Проте деякі учасники наради розповіли, що ультиматум стосовно вилучення норми про передання баз даних поставила фракція Народного фронту. При цьому наводилась аргументація, що спочатку потрібно здійснити аудит баз, вивчити їх стан і тільки після цього приймати рішення про їх передання. При цьому проти такої позиції виступав Мінфін.
Зрештою бази залишили в оперативному управлінні податківців, а міністерству дістався «моніторинг» і «контроль», порядок яких визначить Кабінет Міністрів. Також Уряд повинен до липня 2017 року провести аудит баз даних. Не виключено, що ДФС у такий спосіб отримало час на замітання слідів можливого втручання, на яке останнім часом часто скаржилися платники.
Один реєстр не допоможе?
Зокрема, було чимало нарікань на незрозуміле ведення реєстрів та відшкодування податку на додану вартість. Покращити ситуацію має інша важлива норма закону, що передбачає створення одного реєстру замість двох. Утім, є багато скептиків, що новація суттєво полегшить стан справ з відшкодуванням ПДВ. «Один реєстр нічим не допоможе, тому що норми кодексу як не виконувалися, так і не будуть виконуватися», — спрогнозував В.Наконечний.
У проекті також була низка інших норм, що мали б протидіяти безпідставному блокуванню фіскалами відшкодування податкового кредиту. Наприклад, пропонувалося вилучити положення щодо договору про визнання електронних документів. Адже сьогодні ДФС може розірвати відповідну угоду через підозри платника в якихось махінаціях. Натомість юристи неодноразово говорили про абсурдність існування такого договору, бо електронні документи й без того визнані кодексом. Приписи про договори із закону не прибрали, хоча заборонили розірвання в односторонньому порядку. Втім, невідомо, як норма працюватиме на практиці, адже податківці можуть вигадати способи, як її обійти.
Позитивною є новація, що зареєстрована податкова накладна — безумовна підстава для відшкодування ПДВ. Документ автоматично перевірятиметься на наявність ризиків зловживань, й у разі існування останніх реєстрація зупинятиметься.
Якими будуть критерії ризиків — поки що невідомо. Передбачається, що платник зможе надати додаткові папери, що підтверджують його сумлінність, і накладну зареєструють. Однак у законі не прописано механізму, яким чином відновити процес. Підстави для розблокування реєстрації накладних або для відмови в такому будуть визначені в постанові Кабміну. Цей припис дає ДФС можливості для маневрів, але він став результатом компромісу, «щоб не завалити проект у залі».
Ліквідація блокується
Дуже очікували громадяни анонсованої Мінфіном ліквідації податкової міліції. Закон містить відповідну норму, але зазначено, що вона набирає чинності лише після ухвалення спеціального акта про фінансову поліцію.
Тобто, якщо це й станеться, то колись. У парламенті ще в березні зареєстровано підготовлений групою народних депутатів проект «Про фінансову поліцію» (№4228). Проте далі цього справа поки не пішла. Наразі документ передано до Мінфіну, й передбачається, що після доопрацювання він стане урядовим.
За словами В.Наконечного, вже отримано погодження проекту «від всіх державних органів». Однак справа стала за Мін’юстом, який уже другий місяць не дає своїх пропозицій, чим просто блокує подальший рух. «Це буде затягування до максимуму. Незрозуміло, коли проект буде поданий», — зазначив помічник народного депутата.
Отже, ліквідацію ПМ фактично відкладено на невизначений час, допоки не з’явиться політична воля, як було, наприклад, із позбавленням прокуратури слідчих функцій.
Нічний штурм
Після анонсу мінфінівської реформи та ознайомлення з першою редакцією проекту її підтримало багато експертів. У доопрацюванні документа брали участь окремі фахівці, представники бізнесу, громадські організації. Та їхній оптимізм завжди був стриманим. Існував великий ризик, що в підсумку під ялинку буде прийнята відредагована версія проекту.
Майже так і сталось — закон виявився результатом домовленостей та компромісів зі всіма наслідками, що звідси випливають. Проект відправили до Національної ради реформ, де, за словами В.Наконечного, до нього було додано «провокаційні норми, які виписувалися ДФС».
За традицією, останню версію документа в сесійній залі отримали вже після 16:00 у день голосування. О 18:10 закінчилося засідання податкового комітету, який рекомендував прийняти закон. При цьому чиїсь думки були зайняті бюджетом, чиїсь — судовою реформою. У підсумку акт ухвалили о пів на третю ночі 240-ма голосами.
Очевидно, вже невдовзі суб’єкти господарювання вчергове стикнуться з наслідками такого реформування.
Читайте також: Податкова реформа-2017: прийнято в цілому законопроект №5368!