Романе Михайловичу, як працювалося у році, що минає, які перспективи вибудовуєте на рік прийдешній?
Тільки за 11 місяців 2016 р. здійснено суттєве перевиконання нами зведеного бюджету приблизно на 6 млрд дол. Це відбулося на тлі серйозних економічних труднощів у державі, але нам вдалося запустити систему реформи податкової та митної служб, упровадити цілу низку — понад 40 — електронних сервісів, які значно спростили нашу роботу і спілкування з нами платників податків. Зараз ДФС за секунду обробляє 50 електронних документів, за добу — більше мільйона. Оновлено Електронний кабінет платника, яким вже успішно скористалися 4,5 млн осіб із більше ніж 70 країн світу, впроваджено систему електронного адміністрування реалізації пального, яка навела порядок з його продажем. Що й казати, за 11 місяців нами опрацьовано 181,5 млн податкових накладних, 830,8 тис. митних декларацій. Ефективно працює «Єдине вікно». Створено Міжрегіональну митницю, розпочали роботу Регіональний кінологічний навчальний центр Всесвітньої митної організації, Міжвідомчий цільовий центр та мобільні групи для боротьби з контрабандою та корупцією. Вперше за роки незалежності Україна очолила Внутрішньо-європейську організацію податкових адміністрацій (ІОТА). Це при тому що ми на 30 % скоротили штат працівників і кількість підрозділів.
Те, що нам вдалося вибудувати нову сучасну модель спілкування з платниками податків, створити нові сервіси, які спростили їхню роботу і підвищили реноме ДФС у суспільстві, лише за 11 місяців 2016 р. дало змогу збільшити надходження до Зведеного бюджету України на 154 млрд грн. Платежі до місцевих бюджетів зросли до 131,3 млрд грн, а це — серйозні кошти для розвитку регіонів, які децентралізуються.
Листопад взагалі був рекордним, ми зібрали більше 80 млрд грн: 43,3 млрд грн податкових і 22,2 млрд грн митних платежів та 15 млрд грн надходжень до місцевих бюджетів, а протягом усього 2016 р. забезпечували перевиконання планових показників.
Бюджет-2017 — це нові виклики, але я впевнено дивлюся у наступний рік. Таке перевиконання дохідної частини бюджету закладає серйозне підґрунтя для стабілізації економіки і зростання ВВП у 2017 р. Можливо, навіть до 3 %. Хотілося б і більше.
Це стало наслідком системних реформ ДФС, про які ви часто говорите?
Я вже казав, наприклад, про «Єдине вікно», лише за останні місяці кількість митних оформлень через систему зросла у рази, на деяких митницях його використання перевищує 30 % і постійно збільшується. В цьому році наші митниці розпочали видачу і верифікацію сертифікатів EUR-1. Уже отримано понад 50 тис. сертифікатів. Усі електронні нововведення на наших митницях базуються у тому числі й на зобов’язаннях у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, рекомендаціях митної та прикордонної служб США і МВФ.
З метою прискорення контрольних процедур у пунктах пропуску, усунення практики дублювання відповідних функцій і, звичайно ж, мінімізації людського фактора як вірогідного чинника корупції разом з прикордонною службою України працюємо над упровадженням спільного контролю на митницях. Наразі готуємо запуск експерименту зі спрощеного порядку оформлення осіб та транспортних засобів на українсько-білоруській ділянці державного кордону на ПП «Нові Яриловичі — Нова Гута».
Які ноу-хау, впроваджені вами, дали найбільший ефект у податковій сфері?
У принципі впровадження усіх сучасних форм обслуговування платників податків стали складовою досягнутих результатів. Наприклад, система Електронного адміністрування реалізації пального дала змогу навести лад й усунути корупційні ризики у цій сфері. До речі, раджу скористатись www.cabinet.sfs.gov.ua. Є, звичайно, невдоволені серед тих, кого ми змушуємо працювати набіло, наприклад, нещодавно під приміщення ДФС відряджали протестувальників від мережі заправок БРСМ, але наша позиція чітка: працювати треба чесно, пальне продавати якісне, податки сплачувати у повному обсязі.
Упровадження електронних сервісів між тим зумовило істотне покращення документообігу, вивільнило час для підприємців і спростило роботу як їм, так і нашим працівникам.
Знаю, ви маєте застереження щодо існуючої спрощеної системи оподаткування, яка дає змогу некоректно дробити великі бізнеси й ухилятися від сплати податків.
На мою думку, спрощенка піддалась мутації і вже не зовсім відповідає початковим цілям та завданням. У моєму розумінні вона має бути формою адміністрування і оподаткування саме малого бізнесу, навіть не середнього, стосуватися корпоративних податків і бути простою у провадженні за фіксованою або низькою процентною ставкою. Треба усунути можливість для великого бізнесу користуватися спрощенкою. Тож вважаю, її слід модифікувати і зробити привабливою саме для людей, які відкривають малий бізнес, щоби мати змогу прогодувати свої родини.
У нас же вона стала офшорною зоною всередині країни. Нам навіть відомі іноземці з Європи і пострадянського табору, які офіційно легалізувались в Україні і використовують спрощену систему сплати податків, уникаючи подвійного оподаткування.
Суспільство збурило подання е-декларацій нашими можновладцями і чиновниками. Яку роботу з е-декларантами проводитиме ДФС уже з перших днів нового року?
Ми проводимо детальний аналіз інформації, що зазначена у деклараціях. Звіряємо з тією, яка є у нас. Де бачимо невідповідність, направляємо на перевірку. Щодо фізосіб існує процедура, схожа на процедуру стосовно юридичних осіб. Різниця у тому, що перевірки юридичних осіб є плановими, а фізичних — неплановими. У ході перевірки е-декларанта вимагаємо, щоб він пояснив встановлену невідповідність. Якщо існують розбіжності, пред’являється акт, на підставі якого можна передавати справу до відповідних правоохоронних органів.
Вас обрали Головою ІОТА — авторитетної міжнародної організації. Це, вірогідно, визнання ваших здобутків і підвищення авторитету України. Як у році, що минає, ДФС працювала з міжнародними партнерами?
Напрямів багато. У липні на 20-му засіданні Генеральної асамблеї Внутрішньо-європейської організації податкових адміністрацій, яка відбувалася в Бухаресті, мені було запропоновано очолити цю міжнародну структуру, членом якої не так давно стала Україна. Членство в ІОТА — це перш за все можливість обміну інформацією, а також практичний досвід для підвищення професійного рівня працівників податкової служби, які обмінюватимуться досвідом з нашими партнерами, у тому числі під час участі у різноманітних спільних заходах. Також разом з Єврокомісією ми у рамках проекту Twinning задіяні у розвитку інтегрованого управління кордонами у митній сфері. За сприяння партнерів, наприклад, відкрито Регіональний кінологічний центр Всесвітньої митної організації у м. Хмельницькому. Слід серйозно ставитися до цього центру, адже собаки, яких там дресирують, є безцінними у сенсі успішної боротьби з контрабандою зброї, наркотиків, цигарок. Зараз мені доповіли, що вже є службові собаки, натреновані на виявлення бурштину, контрабанда якого нарівні з цигарковою і горіховою завдає серйозних збитків державі.
Ще серед пріоритетних напрямів співробітництва на митниці можу визначити приєднання до спільної транзитної системи NCTS, створеної для координації діяльності прикордонних відомств, покращення інфраструктури кордону, розвитку управління ризиками з упровадженням електронного обміну попередньою інформацією і спільних адміністративних заходів у боротьбі із заниженням митної вартості та контрабандою.
У податковій сфері ми розраховуємо на допомогу колег щодо модернізації інформаційних систем, ефективного контролю трансфертного ціноутворення, впровадження автоматичного обміну податковою інформацією з іноземними компетентними органами. Це буде дієвим інструментом у боротьбі з ухилянням від сплати податків.
Остання тривожна інформація для наших громадян — це можливі ризики, пов’язані з націоналізацією Приватбанку. Що ви можете сказати з цього приводу?
Що стосується ДФС, то я можу заспокоїти наших платників податків. Якщо затримка надходжень коштів до бюджету відбуватиметься через реорганізацію Приватбанку, штрафи на платників, які перерахують податки вчасно, нами накладатися не будуть. Податковим кодексом передбачено, що у таких випадках штрафи і пеню відшкодовуватиме банківська структура. Гіршим для економіки був би можливий фінансовий обвал цього банку.
Чи суттєво пожвавить українську економіку підвищення мінімальної зарплати?
Без сумніву. І ми сподіваємося на порядне ставлення керівників бізнесу, які мають відповідально підійти до скасування практики виплати зарплат «у конвертах», добровільно детінізуватися. На початку 2016 р. я висловлювався про необхідність підняття мінімальної зарплати до 5 тис. грн із перспективою виходу в подальшому на 7,5 тис. Ми прораховували, що економічний ефект дасть новий імпульс розвитку держави і значно збільшить надходження до бюджету. Сподіваюся, що підняття мінімалки вже із січня підтвердить, що тут ми маємо серйозний потенціал. Бізнесменам ми зробили крок назустріч — знизили ЄСВ. Тому треба ставати відповідальними, платити людям білі зарплати, навіть незважаючи на те, що дехто з несумлінних громадян прагне отримувати частину зарплати кешем, щоб мати право на субсидію. З іншого боку, підприємству не буде необхідності вдаватися до фінансових афер, щоб витягнути кеш для доплати готівкою.
Нещодавно на засіданні Ради з питань стимулювання інвестицій та підприємницької діяльності присутні високо оцінили вашу роботу в 2016 р. Президент Асоціації платників податків Грігол Катамадзе заявив, що на тлі економічних і політичних труднощів України та не завжди позитивного ставлення до ДФС з боку ряду політиків ваша робота його вражає.
Ми намагаємося робити все, щоб Україна ставала більш привабливою інвестиційно. Усі наші реформи, у тому числі у боротьбі з корупцією, спрямовані на це. Ми дуже вдячні нашим колегам з недержавних організацій, з торговельних представництв іноземних держав, які прагнуть допомогти нам стати ще кращими, котрі переймаються долею України і хочуть, щоб бізнесовий клімат у нас покращувався, а економіка зростала. Я вже казав, що для кращого розуміння стану розвитку галузей економіки варто впровадити український Doing Bussines, проаналізувати усі напрями.
Ми потребуємо великих змін до податкового законодавства, не косметичних, не змін заради змін. Фіскальна політика держави повинна бути дієвим механізмом, який стратегічно розрахований. Зміни можна робити лише спільними зусиллями. Так, будуть дещо різні підходи по індустріях, але я переконаний, що 80 % усіх напрацювань можна узгодити. Ми подавали свої проекти змін до Податкового кодексу. Значний їх відсоток не був взятий до уваги Міністерством фінансів і не потрапив до Верховної Ради. Вважаю, що таку бюджетоформуючу структуру, як ДФС, не можна позбавляти законодавчої ініціативи.
Натомість група народних депутатів підготувала проект постанови ВР про визнання вашої роботи незадовільною. Боротьба за крісло очільника ДФС завжди загострюється під час підкилимних торгів перед прийняттям чергового бюджету?
Результат нашої роботи — це дуже значне збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів у 2016 р. Цифри говорять самі за себе. Вважаю, ми спрацювали на межі можливого за нинішніх умов, хоча бачу резерви і впевнено дивлюся у перспективу. Співпраця і порозуміння з бізнесом, якого ми досягли цього року, обнадіює. Головне, щоб відповідальність відчував кожен, у тому числі наші постійні критики, які лобіюють чиїсь політичні чи економічні інтереси.